8-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Дорога учня (Мт 16:20−24)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Тоді Він наказав учням, щоб вони нікому не казали, що Він – Христос. 21. З того часу Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвященників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. 22. Тоді Петро, взявши Його набік, став Йому докоряти: Пожалій Себе, Господи! Це хай не станеться з Тобою!”. 23. Він обернувся і сказав Петрові: Геть, сатано, від Мене! Ти Мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське”. 24. Тоді Ісус сказав до Своїх учнів: “Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною».

Коментар до тексту

Після Петрового визнання Ісуса Божим Сином та Месією (Мт 16:16), Ісус відкриває учням Божий план спасіння, який реалізується через Страсті та Воскресіння. Ледве зачувши згадку про Страсті, шокований Петро починає умовляти Його вибрати інший шлях. У відповідь Ісус пояснює, якою є Його месіанська дорога та до чого слід бути готовим тим, які хочуть бути Його учнями. Нездатність Петра осягнути ідею Страждаючого Месії (Іс 52:13−53:12) вказує на привабливішу для нього перспективу – влади та сили (Мт 16:1−19). Такий вибір постає перед Церквою від початку її заснування: щодня її члени (насамперед провідники) обирають між пафосом і тріумфалізмом та терпеливим, смиренним і жертовним служінням…

Meditatio (розважання)

«Тоді Ісус сказав до Cвоїх учнів: Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною». Усі три синоптичні Євангелія наводять слова Ісуса, що бути Його учнем означає зректися / відмовитися від свого «я» (зректися себе самого), у смиренні й любові прийняти усі виклики життя (узяти свій хрест) і наслідувати Ісуса в послусі, довіривши Йому все своє життя (іти за Ним) – Мт 16:24; Мк 8:34; Лк 9:23. Зректися себе також означає відмовитися від власного плану спасіння і щастя та прийняти Божий план для свого життя. Це також означає почати дивитися на життя Божими очима – бачити людську нужду, терпіння, хвороби, самотність, безнадію, зневіру, розпач і посильно намагатися солідаризуватися з усіма цими людьми, полегшувати їхні терпіння та допомагати розв’язувати їхні проблеми.

Петро любив Ісуса, але волів радше, щоб Ісус допасував Свій план до його – Петрового. Це звучало б доволі кумедно, якби не було таким поширеним і популярним сьогодні. Узявши Ісуса набік і почавши вмовляти Його, Петро думав не тільки про Ісуса, а й про себе: «Що буде з його життям після такого страшного плюндрування життя Учителя? Як здійсняться його мрії і плани?».

Важкість дороги Месії Ізраїлю вказує на Божу вірність Своєму задумові спасіння і щастя для всіх людей. Наші гріхи, а також невірність та невдячність Богові за Його численні дари не змінили Божої вірності, незбагненної щедрості та невимовної Любові. Бог залишається Богом, Господом і Вседержителем сотвореного світу. Ніхто і ніщо не може змінити Його план щастя для всіх людей, як і применшити Його Божественну Любов, мовою Петра це означає «вибрати легшу дорогу». Ми ж, які сотворені на Його образ і подобу й обдаровані свобідною волею, можемо вперто не приймати Його щедрих дарів, але Бог довготерпеливий і многомилостивий, тому допоки ми живемо, Він пропонує нам численні шанси для навернення й переосмислення сенсу життя. Тому приклад Життя Христа, зокрема Його Страсті та Воскресіння, вказують на серйозність усього, що стосується нашого майбутнього…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені благодать наслідувати Тебе у моєму житті…

Contemplatio (споглядання)

Колись Тома Кемпійський написав книжку «Наслідування Христа». Упродовж багатьох століть вона була настільною книгою християн, позаяк з неї можна було вчитися, як уподібнювати своє життя до Життя Христа. Дуже важливо, щоб через цю та подібні книги, а головно через щоденне читання Євангелія, ми щодня отримували натхнення, мудрість та силу бути людьми за Божим задумом – за прикладом Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа.

5 коментарів до “8-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Дорога учня (Мт 16:20−24)”

  1. Мирослава

    Господи прошу даруй ласку щодня бути відкритою на Твої натхнення, даруй мені мудрість та силу бути людиною за Твоїм Божим задумом. Амінь

  2. Світлана

    Слава Ісусу Христу!
    Сьогоднішнє Слово-програма нашого життя…
    Наслідувати Христа-це найважче і найвагоміше прагнення.Зректися своїх бажань,намірів,бачити все очима Христа,бачити у всьому волю Господа-для мене це постійне чування і праця над собою кожного дня.Визнаю,що я дуже слабка на цій дорозі…Прийняти смиренно і з любов’ю все,що дае Бог не завжди легко…
    Боже,дай мені благодаті бачити Твою волю і мужності йти за Тобою…
    Дякую!

  3. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    Дух і Життя Слова Божого промовляє до нашого духа, оживляє нас, особливо коли це Слово глибоко і доступно пояснене, коли взаємно ділимося роздумами.
    Дуже дякую Вам, о.Юрій, а також Вам, мої брати і сестри!
    В цьому євангельському уривку мене торкнули слова Ісуса: «… думаєш не про Боже, а про людське!» (Мт.16:23) Зближалася година Ісусова. Лишалося мало часу, тому Він уже не проповідує натовпам, але навчає Своїх найближчих учнів, через яких має продовжитися Його справа Спасіння. Але навіть Дванадцятьом важко було сприйняти Месію Страждаючого, хоч недавно прийшло одкровення від Отця, що Він – Син Божий, Христос. Думаю, що ап. Петро насправді дуже довіряв, дуже любив Ісуса і глибоко в серці завжди залишався Йому вірним. На той час Святий Дух перебував при апостолах, але ще не був у них (див.Ів.14:17). Тому ап. Петро чисто по-людськи, з сердечної доброти не хотів, щоб його Вчитель помирав, так тяжко страждав… Але Ісус різко докоряє ап. Петру, дає йому і нам важливий урок про те, що думати треба про Боже, а не про людське. А для цього необхідно мати близькі стосунки з Богом через молитву, Св. Письмо і Св. Причастя, через постійне наповнення Святим Духом.
    Ап. Петро добре засвоїв урок Ісуса, тому саме він на основі свого духовного досвіду і нас навчає:
    «Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні. Амінь.» (1Петр.4:11)

    — Господи, дякую Тобі за Твоє живе і могутнє Слово, яке торкає серця і поступово міняє його, робить вповні новим!
    Боже, допоможи мені будувати з Тобою живі відносини Любові, щоб вони стали постійними і міцними, щоб кожне моє слово було, як Твоє.. благослови мене! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *