5-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Вибір заради Життя (Йо 10:17‒28)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«“За те Отець Мій Мене й любить, бо я кладу Моє життя, щоб знову його взяти. 18. Ніхто його в Мене не забирає, бо Я сам кладу його від Себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця Мого прийняв Я цю заповідь”. 19. Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів. 20. Численні з них мовили: Навіжений Він і з глузду з’їхав. Навіщо Його слухаєте? 21. Інші ж: То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити? 22. Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була. 23. Ісус проходжувався у Храмі Соломоновим присінком. 24. Обступили Його юдеї і Йому кажуть: Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос Ти, то відверто скажи нам! 25. Ісус же їм: Казав Я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім’я Отця Мого, вони свідчать за Мене. 26. Та ви не віруєте, бо не з Моїх ви овець. 27. Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я їх знаю: вони за Мною слідують, 28. і даю Я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук Моїх”».

Коментар до тексту

Перші два вірші сьогоднішнього читання (Йо 10:17‒18) завершують промову Ісуса про Себе як Доброго Пастиря, яка тривала від початку Йо 10. Слова Господа спричинили полярні думки щодо Його особи: одні вважали, що Ісус опанований демоном і зійшов з розуму (вв. 19‒20), інші ж вказували на те, що Ісус цілком нормальний (в. 21а) та що Він є чудотворцем (в. 21б). Цими словами Йоан завершує розповідь про перебування Ісуса на святі Кучок, коли євреї дякували за численні Божі благословення, які вони отримали під час подорожі з Єгипту до Обіцяної Землі.

Від 22 вірша (і до кінця 10-ї глави) Йоан описує перебування Ісуса на іншому, уже зимовому святі – Оновлення Храму, тоді протягом восьми днів євреї згадували перемогу їхніх батьків над язичницькою реакцією часів сирійської геленізованої династії Селевкидів. Один із правителів цієї династії – Антіох IV Епіфан – хотів повністю знищити віру Ізраїлю в єдиного Бога і насадити язичництво, але невдовзі після осквернення жертовника в Єрусалимському Храмі почалося повстання під проводом єврейської династії Хасмонеїв, більше відомих як Макавеї (див. 1‒2 Книги Макавеїв). За три роки звитяжної війни язичники відступили, а жертовник Храму був наново освячений. Під час освячення Бог явив чудо – у Храмі олія світильника, якої було тільки на один день, горіла аж вісім днів. Відтак у пізнішому юдаїзмі свято Оновлення жертовника Храму отримало назву Ханука (Свято світел). Саме під час цього свята Ісус знову говорить про свою ідентичність Божого Месії: Він каже, що Його чуда свідчать про Нього (в. 25). Знову використовуючи образ Пастиря, Ісус говорить, що Його вівці вірять у Нього (в. 26), слухають Його голосу та йдуть за Ним (в. 27), тому мають вічне життя, бо є в безпеці на руках у їхнього Пастиря (в. 28).

Meditatio (розважання)

«Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів». Ці слова Йоана, які підсумовують ставлення численних юдеїв до Ісуса, в грецькому оригіналі Нового Завіту звучать значно драматичніше: «Σχίσμα πάλιν ἐγένετο / shizma palin egeneto» − дослівно «знову настала схизма». Це третій і останній випадок уживання в Євангелії від Йоана слова «схизма», яке означає «поділ, розкол, тріщина». Два попередні рази використання цього слова описують дуже розділену реакцію людей, яку спричинили навчання Ісуса (Йо 7:43) та Його чудотворна діяльність (Йо 9:16)[1].

Зі слів у Йо 10:24‒25 може видаватися, що слухачі Ісуса справді хотіли від Нього якогось чіткого та відвертого пояснення, чи Він Христос, проте слова «Обступили Його юдеї і Йому кажуть» виявляють їхню агресію щодо особи Ісуса. Грецьке дієслово «κυκλόω / kikloo» – дослівно «обступили, оточили» – часто характеризує ворожі наміри. Дехто навіть пропонує переклад цього речення: «Як довго ти будеш нам надокучати»[2]. Ніхто не хотів чути від Ісуса правди: мовляв, або Ісус відповідає їхнім політичним уявленням про Месію, або хай забирається геть і не баламутить народ.

Бог не приймає роздратованих ультиматумів чи шантажу, як, очевидно, і не реагує на погрози. Він прийшов, щоб ми мали подостатком Життя (Йо 10:10). Для того, щоб отримати це вічне Життя, яке «в Отця перебувало і явилося нам» (1 Йо 1:2), потрібно навчитися слухати, довіряти і приймати те, що перевершує наше розуміння. Саме тому не можна відсидітися десь збоку. Потрібно приймати рішення, а такі рішення часто спричиняють поділи. І добре, якщо цей поділ є відривом від старого способу існування для того, щоби прийняти Нове Життя у Христі Ісусі…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені силу і мудрість завжди вибирати «усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе» (Флп 4:8)

Contemplatio (споглядання)

Бути справжнім учнем Ісуса – це постійно робити вибір на користь Нього. Часто це може мати дуже високу ціну. Посилаючи Своїх апостолів на проповідь, Ісус відверто попередив, що на них чекає: «Оце Я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки. 17. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. 18. Вас волочитимуть і до правителів, і до царів за Мене, щоб свідчити перед ними й поганами. 19. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, дано буде вам на той час, що маєте говорити; 20. не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме. 21. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. 22. Вас ненавидітимуть усі за Моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться» (Мт 10:16‒22).


[1] Murray J. Harris. John (Exegetical Guide to the Greek New Testament. A. J. Köstenberger, R. W. Yarbrough – Gen. Eds.) B&H Publishing Group. Nashville, Tennessee 2015. Kindle Edition. Kindle Location 6597.

[2] M. J. Wilkins, C. A. Evans, D. L. Bock, A. J. Köstenberger. The Holman аpologetics сommentary on the Bible: The Gospels and Аcts /J. R. Howard (gen. ed.). – B&H Publishing Group, 2013. – Kindle ed. Kindle Locations 15200.

5 коментарів до “5-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Вибір заради Життя (Йо 10:17‒28)”

  1. Франческа

    Ти Бог незбагненний. Дякую, що я є овечкою із Твоєї кошари. Ти добрий Пастир, чую Твій голос і довіряю Тобі. Алилуя! Хвала Тобі Господи!

  2. Дякую, Господи, що Ти вибрав мене слабку, немічну овечку і даєш мені силу, вириватись від пащі вовків, кличеш своїм голосом, щоб не загубитись у темряві. Люблю Тебе, мій Пастирю, бажаю слідувати за Тобою, тримай мене міцно у Твоєму стаді. Слава і хвала, тобі Господи!

  3. Людмила

    Христос воскрес!
    Усе Писання є Доброю Новиною, – силою Божою на Спасіння кожному, хто вірує. Єдиний Бог може нас поміняти, зробити чистими і святими, здатними любити Божою Любов‘ю. І це стається тоді, коли щоденно живимо свою душу Словом Божим, коли прийняте Слово стає Тілом, – нашим життям.
    Особисто мене торкнули два перші і два останні вірші з сьогоднішнього Євангельського читання – Ів.10:17,18; 27,28.
    Ісус Христос добровільно пішов на страждання і на хресну смерть. Це був Його вибір, це був прояв найвищої Любові. Справжня Любов жертовна, вона забуває про себе заради добра інших. Вона здатна зробити єдино правильний вибір, хоч би яким важким він не був… Нам теж кожного дня доводиться, і то неодноразово, вибирати – між добром і злом, між Божим і світським, між славою Божою і славою від людей… Буває, що йдемо на компроміс зі світом або навіть робимо хибний крок… Усвідомлюю тут же, але, на жаль, коли вже сказано чи зроблено. Чому спотикаємося, чому відразу не вибираємо того, що подобається Богу, що приносить Йому славу? Думаю тому, що замало ще в серці Любові Агапе.
    В ній треба постійно вправлятися, щоб зростала; треба, як ап. Павло, щодня вмирати для себе: для свого егоїзму, непокори, непослуху… в кожного свої внутрішні вороги. Не давати їм поживи послухом Божому Слову, тобто, треба вважати себе мертвою для гріха і живою для Бога і Його праведності. Божа Любов буде все більше і більше наповнювати чисте і вільне від пристрастей серце! Це і є уподібнюватися до Христа, щоб могти завжди добровільно і з любов‘ю виконати волю Отця.
    Додає відваги і певності те, що відчуваю ведення Бога, чую Його голос, коли читаю Слово Боже чи молюся… Господь – мій Добрий Пастир. Все, що потрібно для життя, як земного, так і духовного, Він мені щедро дає, з Ним так мирно і спокійно…
    — Ісусе, люблю Тебе всім серцем!
    Дякую Тобі, що Ти так близько, ведеш мене, даєш вічне життя і обіцяєш, що не загину, що ніхто мене не вихопить з Твоєї руки! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *