35-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Надія у Христі (Кол 1:1–6)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Павло, Божою волею апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей 2. святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого! 3. Ми дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячися за вас, 4. відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих 5. задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули в проповіді Євангелії правди, 6. яка до вас прибула, і як у всьому світі дає плоди і зростає, так і у вас від того дня, коли ви почули й спізнали благодать Божу в правді».

Коментар до тексту[1]

Колосси були незначним містом в малоазійській Фригії (приблизно 150 км від Ефеса, Мала Азія, територія сучасної Туреччини). Християнську громаду там засновував не Павло, бо, за його свідченнями, він не бував у тій місцевості (Кол 2:1), а один із його помічників, колосянин на ім’я Епафрас. Перебуваючи в ув’язненні (можливо, у Римі, але ймовірніше, в Ефесі – Кол 4:10), Павло написав листа в Колосси з наміром виправити деякі серйозні блуди, які вкоренилися в їхній громаді, а також наставити їх у християнському житті. Серйозність «колоської єресі» полягала в тому, що згідно з навчанням деяких лжевчителів християни повинні не тільки поклонятися Христові, а й почитати т. зв. «стихії світу» – ангельські істоти, які проявляють свою владу над тими, хто підкоряється їм через народження або долю. Отже, втрачалася абсолютна перевага Христа як єдиного Посередника й Відкупителя. Саме тому св. Павло разом зі своїм учнем Тимотеєм пише листа, у якому висловлює вдячність колосянам за їхню віру та бажає їм, щоб їхнє свідчення Ісуса Христа, основане на Євангелії правди, було зрілим та чимраз більше зростало.

Meditatio (розважання)[2]

«Задля надії, що вам збережена на небі, що про неї оповіщення ви нещодавно чули в проповіді Євангелії правди». Віра колосян у Христа й любов до інших людей має серйозну основу – надію на те, що їм збережено на небі. Грецьке поняття «ἐλπίς / elpis», яке вжив Павло, окреслює впевнене очікування, а не просто бажання. Причина цієї надії − єдність колосян із Христом: «їм Бог зізволив об’явити, яке то величне багатство цієї тайни між поганами, що є Христос між вами, надія слави» (Кол 1:27). Це означає, що вірні в Колоссах не бояться смерті як остаточної крапки свого життя, позаяк через хрещення поєднані з Христом, і, беручи участь у Його Смерті та Воскресінні, розділять з Ним і Його славу.

У цьому листі апостол пригадує колосянам, що їхня надія на славне майбутнє основана не на якійсь релігійній філософії, але походить від Самого Бога. Ось чому вірні не повинні перейматися вимогами різних лжевчителів, які переконували їх, що крім віри у Христа потрібно вдаватися й до пошанування різних небесних істот, без допомоги яких нібито неможливо осягнути спасіння. Далі в листі св. Павло пише: «Вважайте, щоб ніхто вас не збаламутив філософією та пустим обманством, за людським переданням та за первнями світу, а не за Христом. 9. У Ньому бо враз із людською природою живе вся повнота Божества, 10. і ви причасні в тій Його повноті» (Кол 2:8–10).

Тривати у такій надії допомагає слово Євангелії правди. У Євангелії ми дізнаємося правду про Бога та людину, відкриваємо для себе «ширину та глибину Божої любові» (пор. Еф 3:18 ) − єдиної причини нашого сотворення, життя, спасіння та майбутнього. Християнська надія полягає у впевненості, що Божа воля – це наше добро, а наше майбутнє просто неймовірне – участь у житті Самого Бога. Натомість різні лжевчителі намагалися баламутити колосян, переконуючи, що Божа воля абсолютно невідома або ж може стати відома тільки через якісь таємничі ритуали та практики. Тому через Христа й у Христі маємо надію, що стосується всіх людей, які бажають прийняти дар Його спасіння. Ця надія не тільки звільняє нас від страху та непевності, але й наповнює серця миром та вдячністю…

Oratio (молитва)

«Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в Тобі!» (Пс 39:8).

Contemplatio (споглядання)

Живий досвід Бога у Христі Ісусі став для св. Павла світоглядним фундаментом міцної надії, тому про неї він часто згадував у своїх листах до різних християнських громад: «У Ньому й ви, почувши слово правди, благовість вашого спасіння, у яке ви повірили, були запечатані обіцяним Святим Духом, 14. що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу Його величі» (Еф 1:13–14); «Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя, та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на Його появу» (2 Тим 4:8). Якою є моя надія? Що чи хто є підставою цієї надії?


[1] Коментар до тексту оснований на B. M. Metzger. The New Testament. Its Background, Growth, and Content. Third Edition. Abingdon Press Nashville 2003, P. 266–267.

[2] Деякі думки у розважанні основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Col 1:5.

2 коментарі до “35-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Надія у Христі (Кол 1:1–6)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *