34-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Посередник Нового Завіту (Євр 9:8–10, 15–23)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший Намет. 9. Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари й жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить. 10. Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення. 15. Власне тому Він і є Посередник Нового Завіту, щоб після того, як наступила Його Смерть для відкуплення гріхів Першого Завіту, вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства. 16. Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника. 17. Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник. 18. Тому навіть і Перший Завіт був освячений кров’ю. 19. Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ, 20. кажучи: “Це кров Завіту, що його Бог установив для вас”. 21. Так само й Намет і ввесь служебний посуд покропив кров’ю. 22. Зрештою, за Законом майже все очищується кров’ю, і без кровопролиття відпущення немає. 23. Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувалися таким чином, то самі небесні речі – жертвами, багато ліпшими від отих».

Коментар до тексту[1]

У Євр 9 апостол Павло порівнює небесну і земну святиню, щоб підкреслити контраст між спасінням, яке люди осягали завдяки старозавітним середникам, та цілком новим життям, яке вони отримують через Христа. Святий Дух пояснює справжнє – тимчасове − значення усіх старозавітних реалій: обмежений доступ до Бога у земній святині вказував на те, що ця святиня відігравала тільки тимчасову роль (в. 8). Так само і нездатність старозавітних жертв повністю очистити людей від гріха свідчила про потребу значно ефективнішої жертви в майбутньому (вв. 9–10). Опис святині на початку Євр 9 переходить у пояснення суті священичого служіння Самого Ісуса Христа у святині небесній. У вв. 15–22 автор зосереджується на посередництві Христа у встановленні Нового Завіту, а у в. 23 згадує про те, що краща жертва Христа, порівнюючи із старозавітними жертвами, удосконалює всіх людей.

Meditatio (розважання)

«Власне тому Він і є Посередник Нового Завіту, щоб після того, як наступила Його Смерть для відкуплення гріхів Першого Завіту, вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства». Саме тому, що Ісус приніс у жертву Самого Себе, Він є Посередником Нового Завіту. В інших місцях Послання до Євреїв читаємо: «Тепер же Христос осягнув остільки вищого служіння, оскільки Він Посередник кращого Завіту, що заснований на кращих обітницях» (Євр 8:6); «Але ви приступили до гори Сіону й міста Бога Живого, до Небесного Єрусалима, до безлічі ангелів, до святкових зборів, 23. до Церкви первородних, записаних на небі, і до Судді всіх – Бога, до духів праведників, що вже дійшли до досконалости, 24. і до Ісуса, Посередника Нового Завіту, і до Крови очищення, що промовляє краще, ніж кров Авелева» (Євр 12:22–24). Подібне твердження подибуємо і в Першому посланні св. Павла до Тимотея: «Один бо Бог, один також і Посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, 6. що дав Себе Самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу» (1 Тим 2:5–6).

За багато століть до воплочення Свого Сина Бог провістив через пророка Ісаю: «Усі, як вівці, ми блукали; кожен ходив своєю дорогою; провини нас усіх Господь поклав на Нього… Тому Я дам Йому, як пай, премногих; Він із сильними буде ділити здобич, бо видав на смерть Свою душу і був зачислений до лиходіїв, коли Він узяв на Себе гріхи багатьох і за грішників заступався» (Іс 53:6, 12). Божий Син, ставши людиною, предстоїть перед Отцем за все людство. Він Сам узяв на Себе наслідки наших гріхів і уможливив відновлення наших стосунків з Отцем. Завдяки Своєму воплоченню (Євр 2:14–18) та священичому служінню (Євр 5:5–6) Син Божий зробив те, на що всі установи Старого Завіту лише вказували.

Усі християни як Божі «вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства» (Євр 9:15). Ісус став Посередником Нового Завіту для того, щоб ми отримали у спадщину вічне життя – узяли участь у Божому житті. Завдяки Своїй безмежній вірності та щедрій благодаті Бог запрошує усіх віруючих до Свого Царства – розділити з Ним Його життя (1 Тим 6:12; 1 Сол 2:12; 5:24; Кол 3:15; 1 Пт 5:10; 1 Кор 1:9; Гал 1:15). Як Божі вибранці, ми покликані до певних завдань: благословляти інших (1 Пт 3:9), провадити достойне життя (1 Кор 7:17; Еф 4:1; 2 Пт 1:3), практикувати особисту святість (1 Сол 4:7; 1 Пт 1:15), служити різноманітними дарами для Церкви і світу (1 Кор 12).

Oratio (молитва)

«Господь почате доведе до краю задля мене. Милість Твоя, о Господи, повіки; не покидай діла рук Твоїх!» (Пс 138:9).

Contemplatio (споглядання)

Автор Послання до Євреїв каже: «Ось тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на Апостола й Архиєрея, Якого ми вірою визнаємо, − Ісуса, 2. вірного Тому, Хто Його настановив, як був Мойсей у всім його домі. 3. Бо Він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. 4. Усякий бо дім хтось будує, а Той, що збудував усе, – Бог. 5. Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане, 6. Христос же – як Син у Своїм домі. А дім цей – ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір’я і похвалу надії» (Євр 3:1–6). Христос − Посередник Нового Завіту між Богом і людством. Заглиблюючись у цей Новий Завіт з Отцем через Його Сина, благодаттю Святого Духа, ми покликані відкрити оте багатство Божого життя та вічного спадкоємства для всіх, які ще про нього не чули…


[1] Коментар до тексту та розважання основані на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016, Heb 9.

7 коментарів до “34-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Посередник Нового Завіту (Євр 9:8–10, 15–23)”

  1. Слава Ісусу Христу. Дякую вам, о.Юрію,за вашу працю і за такі глибокі роздуми над Словом Божим. Бо тільки віра в Його Слово, може міняти нас.

  2. Наталія

    Боже,дякую Тобі за запрошення до Свого Царства,щоб розділити з Тобою Твоє життя. Удостой нас ,грішних,обітниць вічного спадку. Через смерть Ісуса ми покликані прийняти цей спадок.
    Мій любий Ісусе, дай мені ласку спокутувати свої гріхи ще тут,на землі, щоб після смерті з’єднатися з Тобою у вічній радості????

  3. Наталія

    Євр 10:36: “Вам бо треба терпеливости, щоб ви, виконуючи Божу волю, одержали обітницю.”
    Прошу Господи про дар терпеливості,щоб виконувати Твою волю!?
    Слава Ісусу Христу! Слава навіки Богу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *