33-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Важливість правильних акцентів (Лк 16:10−15)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«“Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний, а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний. 11. Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве? 12. І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше? 13. Жодний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні”. 14. Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з Нього. 15. А Він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що в людей високе – осоружне Богові”».

Коментар до тексту

У попередньому уривку Ісус розповів притчу про несправедливого управителя (детальніший коментар на неї подано у четвер 26-го тижня після Пʼятдесятниці), завершення якої творить першу частину сьогоднішнього читання (Лк 16:10–13). Загалом у притчі йдеться про правильне використання ввірених дарів. Ісус каже, що Божий народ колись мусить здати Богові звіт про своє служіння, тому ми повинні розумно розпоряджатися всіма ресурсами, зокрема й фінансовими, адже мудрі та вірні учні отримають вічну нагороду. Слова Ісуса «Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні» (Лк 16:9) стали предметом гострих дискусій, проте їх прояснили відкриття в Кумрані: «мамона неправа» − це ідіома, яка позначує гроші. Отже, тут ідеться не про іронію, а про належне використання грошей. Насправді Ісус наказує учням готуватися до Божого суду, розумно розпоряджаючись усім, що дав їм Господь, зокрема грошима. Та фарисеї не тільки не сприйняли навчання Ісуса, але як люди, небайдужі до грошей, ще й насміхалися з Нього (в. 14). У відповідь Ісус докоряє їм, вказуючи на поверховість їхнього духовного життя й лицемірну поведінку: обманюючи людей своєю вдаваною побожністю, вони не зможуть обдурити Бога (в. 15).

Meditatio (розважання)

«Не можете служити Богові й мамоні». Основний принцип духовного життя полягає в тому, що ми уподібнюємося до того, кому поклоняємося. Якщо ми поклоняємося Живому Богові, тоді живемо повноцінним і справжнім життям, задля якого ми сотворені. Коли ж поклоняємося комусь поза Ним, тоді неодмінно редукуємо своє життя, остаточно його знецінюємо й руйнуємо. Людина створена на образ і подобу Божу, вона є вінцем творіння (Пс 8), покликаним уподібнитися до Самого Бога. У Нагірній проповіді Ісус закликає: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мт 5:48). Отці Східної Церкви називають такий спосіб життя теозисом (з гр. дослівно «обожествленням»).

Святий Павло дає такі поради своєму молодшому співробітникові Тимотеєві: «Ми-бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8. А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. 9. А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. 10. Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями» (1 Тим 6:10).

Наголошуючи на тому, що Бог має бути пріоритетом у нашому житті, Ісус хоче, щоб Його учні мали правильне й виважене ставлення до фінансів, адже це лише інструменти для певних сфер життя, які не повинні поглинати більше нашої уваги, ніж потрібно.

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість поводження з матеріальними речами і здатність розставляти правильні акценти у щоденному ритмі життя…

Contemplatio (споглядання)

Бог хоче від нас більшого: Він бажає, щоб ми росли й розвивалися, не обмежуючи свого життя фізіологічними процесами й інстинктами, а також дуже чітко відрізняли головне від другорядного. У Євангелії від Луки вміщена чудова притча Ісуса, яка перегукується із сьогоднішньою темою та запрошує подивитися на наше життя Божими очима: «“В одного багача земля вродила гарно. 17. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! 18. І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую, зберу туди все збіжжя й увесь мій достаток 19. та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! 20. А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? 21. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти у Бога”. 22. Далі сказав до Своїх учнів: “Тому кажу вам: Не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, у що вдягнетеся, 23. бо життя більше від їжі й тіло від одежі”» (Лк 12:16–23).

2 коментарі до “33-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. Важливість правильних акцентів (Лк 16:10−15)”

  1. Дякую, отче!
    Як важливо правильно розставляти пріоритети у своєму житті! Бог- Отець завжди дбає про своїх дітей!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.