33-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. «Ярмо» Ісуса (Мт 11:27-30)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Усе передане Мені Моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. 28. Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і Я облегшу вас. 29. Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо Моє любе й тягар Мій легкий».     

Коментар до тексту

На цей тиждень подаємо загальні читання Євангелія на честь святих з огляду на ранню дату Пасхи. Текст Євангелія дня читаємо також у четвер 4-го тижня після П’ятдесятниці. Для кращого розуміння слів сьогоднішнього Євангелія потрібно взяти до уваги трохи ширший контекст, а насамперед два попередні вірші, з якими це читання творить тематичну єдність. Отож у Мт 11:25-26 сказано: «Тоді ж Ісус заговорив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. 26. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби”». «Мудрі та сильні» – не просто «професіонали» у Писанні, але також ті, які уперто та зарозуміло відмовляються каятися та вчитися від Ісуса справжньої дороги до Бога (пор. Мт 13:10-16). «Немовлята» – це ті, котрі невинно, але не наївно, приймають Ісусове одкровення від Отця. У буквальному значенні ярмо (гр. ζυγός / zygos) − це дерев’яна конструкція, яка поєднувала двох тварин, переважно волів. Однак тут ідеться про метафоричне значення, яке описує підкорення однієї особи іншій. У юдаїзмі ж ярмо було звичайною метафорою на означення Закону. Ярмо Ісуса – це відданість Йому та здобуття автентичного розуміння Божої істини. Навчатися від Ісуса –це приймати Його одкровення про те, чого Закон вимагає насправді (пор. Мт 5:17-48)[1].

Meditatio (розважання)

«Візьміть ярмо Моє на себе й навчіться від Мене, бо Я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим». У Старому Завіті Сирах декілька разів запрошує до ярма вивчення Закону, щоб осягнути мудрість. В одному з текстів вжито саме те слово, яким послуговується Ісус: «Відкрив я уста й заговорив про неї: без грошей її для себе набувайте! 26. Шию вашу вкладіте в отеє ярмо: хай ваша душа прийме повчання, бо шукати її не треба далеко!» (Сир 51:25-26). Інший текст Сираха образно заохочує підкорятися Законові та вивчати його: «Слухай-но, сину, сприйми мою думку, не відкинь моєї поради: 24. встроми свої ноги у пута її, а твій карк – у її нашийник; 25. підстав плечі, щоб нести її, – не гнівайсь на її кайдани; 26. всією душею приступи до неї, чимдуж дороги її пильнуй: 27. вистежуй її, вишукуй її, і спізнати себе вона дасть; а заволодівши нею, не випускай її, 28. бо наостанок ти знайдеш у ній спочинок, і раюванням вона тобі стане, 29. і пута її будуть тобі захистом могутнім, а нашийник її – шати препишні. 30. Золоті бо на ній прикраси, її узи плетені з гіяцинту. 31. Як пишне убрання, її надягнеш і вінець раювання вкладеш на себе» (Сир 6:23-31).

Книжники, роздумуючи над Законом, виокремили у Торі – перших п’ятьох книгах Біблії − 613 заповідей (365 заборон та 248 наказів), що, зрештою, дуже ускладнювало щоденне духовне життя вірних. Фарисеї, які вважали, що суть релігії полягає у виконанні Закону, намагалися виконувати його до найменшої йоти, але, звичайно ж, терпіли поразки, які не хотіли визнавати. Через це Ісус часто картав їх за лицемірство.

Навернений фарисей, відомий в історії християнства як один з найбільших місіонерів та письменників ранньої Церкви – апостол Павло, чітко усвідомлював, що Закон щось наказує, але не дає сили це виконати: «Знаю бо, що не живе в мені, тобто в моїм тілі, добро: бажання бо добро творити є в мені, а добро виконати, то – ні; 19. бо не роблю добра, що його хочу, але чиню зло, якого не хочу. 20. Коли ж я роблю те, чого не хочу, то тоді вже не я його виконую, але гріх, що живе в мені. 21. Отож знаходжу (такий) закон, що, коли я хочу робити добро, зло мені накидається; 22. мені бо милий, за внутрішньою людиною, закон Божий, 23. але я бачу інший закон у моїх членах, який воює проти закону мого ума і підневолює мене законові гріха, що в моїх членах. 24. Нещаслива я людина! Хто мене визволить від тіла тієї смерти? 25. Дяка хай буде Богові через Ісуса Христа, Господа нашого! Отже, то я сам служу умом законові Божому, а тілом – законові гріха» (Рим 7:18-25). Початок 25-го вірша показує вихід із цієї ситуації: ми, які не можемо виконати Закон, а він відображає Божий порядок у вселенній, маємо Ісуса Христа, Котрий нас спасає від наслідків невиконання Закону. У Посланні до Галатів Павло каже: «Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: Проклят усякий, хто висить на дереві, – 14. щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа» (Гал 3:13-14).

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Твоє навчання, яке є великою благодаттю для мене…

Contemplatio (споглядання)

Бути християнином – це жити у Христі Його благодатним життям. Це також означає іти з Ісусом дорогою життя у світлі Євангелія і черпати сили у Нього так, як галузка живиться від основи дерева (пор. Йо 15:1, 5). На першому Єрусалимському Соборі 50 року апостол Петро закликав християн, котрі вийшли з лона юдаїзму, не накидати язичникам виконання заповідей Закону, адже вони мають другорядне значення: «Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?» (Дії 15:10). Перед нами сьогодні стоїть той самий виклик: чи ми проголошуємо Христа Розп’ятого і Воскреслого, щоб Його благодаттю жити новим життям, чи ж ділимося новою версією легалізму, позначеного християнською термінологією? Центром нашого життя є і завжди повинен бути Ісус Христос, Його Євангеліє Царства. Св. Павло наголошує: «Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос» (1 Кор 3:11). Якщо ми це приймаємо і цим живемо, то наше життя радісне, а ярмо Євангелія легке.


[1]C. E. Arnold. Zondervan Illustrated Bible Backgrounds Commentary. Matthew, Mark, Luke: Volume One: Zondervan. Kindle Edition 2011, Kindle Locations 2294-2303

1 коментар до “33-й тиждень після П’ятдесятниці. Субота. «Ярмо» Ісуса (Мт 11:27-30)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.