Що очікує на християн у світі (Йо 15:17−16:2)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«“Ось, що вам заповідаю: щоб ви любили один одного! 18. Ненавидить вас світ – то знайте: Мене він ще перед вами зненавидів. 19. Були б ви від світу, то світ би своє любив. А що ви не від світу, бо Я вибрав вас від світу, ось тому й ненавидить вас світ. 20. Згадайте Слово, що Його був Я вам вирік: Слуга не більший від пана свого. Переслідували Мене – переслідуватимуть і вас. А Слово Моє зберігали – зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за Моє ім’я, не знають бо Того, Хто послав Мене. 22. Якби Я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачення за їхній гріх! 23. Хто ненавидить мене, той і Отця Мого ненавидить. 24. Був би Я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, гріха не мали б вони. А так – ось бачили і зненавиділи: і Мене, й Отця Мого. 25. Але щоб здійснилося Слово, яке в Законі їхньому записано: Зненавиділи вони Мене без причини! 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух Істини, який від Отця походить, то Він і свідчитиме за Мене. 27. Та й ви свідчитимете: ви бо зо Мною від початку. 16:1. Повідав Я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові”».

Коментар до тексту

У Євангелії від Йоана на завершення Тайної Вечері Ісус виголосив довгу промову, звернену до Своїх учнів, яку називають Прощальною, – це дуже глибоке й інтимне ділення найсокровеннішими думками Господа зі Своїми найближчими, яке займає декілька глав – з 14-ї по 17-ту глави включно. Отже, читання Євангелія дня є частиною цієї промови, яка слугує для нього ширшим контекстом. Перед віршами, які творять сьогоднішній уривок, Ісус, використовуючи образ виноградної лози, наголошує на таїнственній єдності, яка існує між Ним та Його учнями (Йо 15:1−8), та Його любові до них (15:9−17). Далі Ісус готує Своїх учнів до прийдешніх переслідувань (Йо 16:1−4а), пригадуючи їм, що:

  • світ без причини зненавидів і переслідував свого Господа (Йо 15:18, 20, 22−25);
  • ненависть світу вказує на те, що учні Ісуса не належать до світу (Йо 15:19);
  • світ ненавидить учнів, тому що вони представляють Ісуса (Йо 15:21);
  • учні матимуть привілей свідчити про Ісуса так, як це робить Святий Дух (Йо 15:26−27)[1].

Meditatio (розважання)

«Та все те робитимуть вам за Моє ім’я, не знають бо Того, Хто послав Мене». Людина, яка не пізнала Бога, тобто не пережила досвід зустрічі з Ним, «не народилася згори» (Йо 3:3−5), живе гнівом, заздрістю й ненавистю, які руйнують її життя, та ранить людей навколо. Ісус хоче, щоб Його учні це знали і не дивувалися, якщо їх будуть ненавидіти. Якщо учні наслідуватимуть Господа, ходитимуть у Світлі Його навчання, то ті, які живуть у темряві, сприйматимуть їхнє життя як виклик і намагатимуться усунути їхнє свідчення якнайдалі з-перед своїх очей та зі свого сумління. Темрява не терпить світла…

Важливо, однак, щоб учні, незважаючи на перешкоди, таки перебували у Христі – наслідували Його Життя у всьому, бо тільки Він є Дорога, Правда і Життя, і ніхто не прийде до Отця поза Ним (Йо 14:6). У своєму соборному посланні до переслідуваних християн апостол Петро пише: «Щасливі ви, як вас ганьблять за Христове ім’я, бо Дух слави і Божий на вас покоїться! 15. Ніхто з вас нехай не страждає як душогубець або злодій, або злочинець, або як той, хто встряває в чужі справи. 16. Коли ж – як християнин, нехай не соромиться, а прославляє Бога цим ім’ям. 17. Бо настав час почати суд від Божого дому; коли ж він від нас розпочинається, то який кінець буде тих, які не коряться Божій благовісті? 18. І коли праведник ледве спасеться, то грішник і безбожник де з’явиться? 19. Тому й ті, які страждають з Божого зізволення, нехай у доброчинності довірять вірному Творцеві свої душі» (1 Пт 4:14−19).

Як правило, коли нас ранять, очорнюють чи завдають болю, ми запитуємо себе чому і не можемо зрозуміти причин поведінки людей, які стоять за всім цим. Насправді ми цього і не зрозуміємо. Отець Олександр Мень якось сказав, що ми не можемо зрозуміти зло, бо воно алогічне. За його словами, зрозуміти зло – це зробити його обґрунтованим, довести потребу його існування. Тому Ісус хотів, щоб Його учні були готові до життя у світі, де люди «більше злюбили темряву, ніж світло, лихі бо були їхні діла» (Йо 3:19). У своєму соборному посланні Йоан каже: «Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить. 14. Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває. 15. Кожен, хто ненавидить брата свого, – душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б. 16. З цього ми спізнали Любов, бо Він за нас поклав Свою душу; і ми також повинні за братів душі класти» (1 Йо 3:13−16).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість і силу жити Твоїм Життям…

Contemplatio (споглядання)

Як християни, ми послані у світ, щоб через наше свідчення і служіння люди пізнали Ісуса та віднайшли в Ньому справжнє Життя. Йоан каже: «Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить. Але народжений від Бога береже себе, і лукавий його не чіпає. 19. Ми знаємо, що ми від Бога і що ввесь світ лежить у лихому. 20. Ми знаємо також, що Божий Син прийшов і дав нам розум, щоб ми Правдивого пізнали. Ми – у Правдивім, у Його Сині Ісусі Христі. Він – правдивий Бог і Життя вічне» (1 Йо 5:18−20).


[1] Murray J. Harris. John (Exegetical Guide to the Greek New Testament. A. J. Köstenberger, R. W. Yarbrough – Gen. Eds.) B&H Publishing Group. Nashville, Tennessee 2015. Kindle Edition. Kindle Location 8723.

2 коментарі до “Що очікує на християн у світі (Йо 15:17−16:2)”

  1. Людмила

    Христос воскрес!
    Отець Юрій, дуже дякую Вам за науку і розважання сьогоднішнього Літургійного Слова. Кожного разу пізнаю щось нове. Ваші думки спонукають мене до глибшого розважання, дають можливість побачити нові грані духовних істин. Я теж щодня практикую Lectio Divina. Мені подобається в такий спосіб перебувати в Слові, щоб почути те, що Господь говорить до мого серця, в моє життя. В цьому світі незримо існує два царства, і їхні володарі провадять своіх підданих двома протилежними дорогами. Дух Божий веде праведників, а дух світський, а, може, і демонський, веде нечестивих. Не може бути між ними єдності чи згоди, бо різний дух. Як в старозавітні часи, «як і тоді, хто родився за тілом, переслідував тих, хто родився за духом, так і тепер.»(Гал.4:29) Тому мусять приходити і терпіння, і спокуси… Праведник уже однією своєю поставою, поведінкою, навіть без слів, дратує безбожника. Під впливом зла нечестивий може образити, скривдити праведника, часто безпідставно. Написано, що гнівливість і заздрісність – головні ознаки тілесних людей. Вони діють невпорядковано, засліплено, бо ходять в темряві і є рабами гріха. Вони, як полова, що вітер її розвіває. Невипадково о.Олександр Мень означив зло, як алогічне. Наш же Господь є Богом порядку, Він пильнує дороги Своїх дітей, Він – Добрий Пастир.
    – Боже, дякуємо Тобі, що ми Твої, що ми у Твоєму Царстві – Царстві Світла і Любові! Навчи нас любити так, як Ти любиш.
    Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *