3-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Як отримати справжнє Життя (Йо 6:48−54)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«“Я – Хліб життя. 49. Батьки ваші манну в пустині споживали – і померли. 50. Це ж Хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51. Я – Хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей Хліб їстиме, житиме повіки. І Хліб, що Його Я дам, − це Тіло Моє за життя світу”. 52. Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: Як Отой може нам Своє Тіло дати їсти? 53. А Ісус їм: Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете Тіла Чоловічого Сина й не питимете Його Крові, не матимете життя в собі. 54. Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня”».

Коментар до тексту[1]

Шоста глава – особливий текст у Йоана, в якому помноження хлібів та ходіння по воді Галилейського озера на початку глави зумовлює довшу рефлексію Ісуса про Себе як Хліб для нашого духовного життя. Під Хлібом Ісус має на увазі Своє Слово та Євхаристію – саме ці дари Божого життя для людини уможливлюють нову Пасху – Новий Вихід від існування під владою гріха і смерті до нового життя у Бозі. Декілька віршів Євангелія дня передають слова Ісуса про необхідність причастя Його Тіла і Крові для того, щоб жити вічним життям. Для перших слухачів Ісуса заклик пити Його Кров був просто немислимий, адже одна з найстрогіших харчових заборон юдаїзму полягала саме в тому, щоб не пити крові і навіть не вживати м’яса з кров’ю (Лев 17:10−14). Однак тут Ісус хоче сказати: якщо ви хочете отримати користь від Моїх діл, ви повинні пити Мою Кров і їсти Моє Тіло. Ісус жертвує Своє життя – віддає Свою Кров, щоб ми отримали життя завдяки Його Смерті вже тепер, що після Воскресіння дасть змогу жити ним у повноті.

Meditatio (розважання)

«Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня». Можна було б «одухотворювати» метафори їжі і пиття, щоб вони позначали виключно духовні події: медитацію, споглядання, вдячний спомин. Усе це важливо, але Йоан, як і Павло в 1 Кор 10 і 11, наполягає: мова йде про цілком реальне споживання і пиття. Дієслово, яке в Йо 6:54−58 ми перекладаємо «їсти», в грецькому оригіналі вказує на фізичну дію: «жувати», «кусати» – до речі, цим же словом позначається звук, який описує тварин, які поглинають їжу. Ймовірно, серед перших християн були люди, які ще пам’ятали, як Ісус промовив ці слова арамейською, і вони цілком природно прагнули «одухотворити» значення цих слів, але Йоан, перекладаючи на грецьку мову, свідомо підбирав такі слова, які раз і назавжди усувають будь-яку двозначність.

Представляючи слова Ісуса про споживання Тіла і пиття Крові відразу після помноження хлібів та ходіння по воді, Йоан хотів показати нам їхнє значення у контексті всієї євангельської розповіді. Господь прагне донести нам дуже важливе послання: для повної єдності з Ним вірні повинні їсти Його Плоть і пити Його Кров. Хто відгукнеться на цей заклик, стане народом істинного Виходу.

У Першому Виході предки сучасників Ісуса їли хліб (манну), який давав їм Бог, і все ж умирали. Але Той Хліб Життя, Яким є Сам Ісус, Його Тіло, Яке ламається в Його смерті, насичує всіх, і ті, які їстимуть Його, не помруть, а матимуть життя вічне вже тепер і в майбутньому воскреснуть в Останній день. Ці таїнственні слова Ісуса викликали в народі збентеження (Йо 6:52). Багатьох вони бентежать і сьогодні. Але те, що ми назвали б «сакраментальним» мисленням, червоною ниткою проходить крізь усе Євангеліє від Йоана. Якщо Слово стало Плоттю (Йо 1:14), нас не повинно дивувати, що тепер Бог таким самим «тілесним / фізичним» способом поширює благодать Нового Життя через це Слово на все творіння у Таїнстві Хліба і Вина, які стаються Тілом і Кров’ю нашого Господа.

Oratio (молитва)

Господи Ісусе, дякую Тобі за можливість причастя Твого Пречистого Тіла і Чесної Крові…

Contemplatio (споглядання)

Прийняття Тіла і Крові Господньої не є якимось магічним актом – це Свята Тайна, вона вимагає віри й участі нашого духа. «Ісус − “Хліб небесний”, “Хліб Життя”. Воскреслий усеціло дається нам у Євхаристії, яка таким чином являє собою їжу Воскресіння. Ісус є Хлібом, оскільки Його Тіло сформоване від всекосмічного життя і замішане трудом людини. Він є також “Хлібом Живим”, животворним, бо в Ньому Божественне Життя пронизує землю і людську природу. Відтак Євхаристія – це вповні реальна сила Воскресіння, “закваска безсмертя”, як каже Ігнатій Антіохійський. “Об’єктивна” сила, яку треба приймати вірою і яка стає переливанням Божественного Життя через подію зустрічі, але яка не залежить від нашого ставлення до неї, оскільки воно може тільки сприяти (або перешкоджати) поширенню євхаристійного вогню в наших тілах і душах»[2].


[1] Коментар і розважання основані на: T. Wright. John for Everyone. Part 1: Chapters 1−10. London SPCK 2014, P. 85−88.

[2] О. Клеман. Истоки. Богословие Отцов Древней Церкви. Тексты и комментарии (пер. с фр.) 1994, С. 105.

2 коментарі до “3-й тиждень після Пасхи. П’ятниця. Як отримати справжнє Життя (Йо 6:48−54)”

  1. Людмила

    Христос воскрес!
    Дуже дякую за таке глибоке розважання над Словом. Дякую Господу, що можемо безпосередньо єднатися з Воскреслим Христом у Св. Євхаристії, щоб бути плідними галузками на Виноградині. Споживши Живий Хліб, покликані ділитися Ним з ближніми, щоб благодать і правда Нового Життя ширилася на все творіння. Дуже сподобалися наведені слова Ігнатія Антіохійського: «Євхаристія – це закваска безсмертя», це «переливання Божественного Життя», і що воно не залежить від нашого ставлення до Таїнства,- «Євхаристійний вогонь поширюється в наших тілах і душах.» І все ж спасенніше і благотворніше для нас є сприяти цьому живою вірою, приймаючи Воскреслого Христа з любов‘ю і страхом Божим.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *