29-й тиждень після П’ятидесятниці. Вівторок. Любов як терпіння (Лк 21:12–19)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Але перед усім цим на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. 13. І це дасть вам нагоду свідчити. 14. Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, 15. я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити. 16. Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. 17. Вас будуть ненавидіти всі за моє ім’я. 18. Але волосина з голови у вас не пропаде! 19. Вашим стражданням ви спасете душі свої»

Коментар до тексту

Читання Євангелія дня є частиною довшого повчання Ісуса (Лк 21:5–28) у якому Він провіщає зруйнування Храму, а потім говорить про різні труднощі, які передуватимуть Його другому приходу – найбільше Він попереджає про переслідування Його послідовників. Подібне навчання Ісуса у Євангелії від Луки є також у 17:22–37. Матей (24:1–31) та Марко (13:1–27) залишили для своїх спільнот таку ж есхатологічну промову Ісуса, у якій Господь провіщає різні катастрофи та переслідування Його учнів.

Meditatio (розважання)

«Вашим стражданням ви спасете душі свої». Терпіння може бути різне. Коми ми терпимо – бо нас ранять, або коли інші терплять – бо ми ранимо. Ми не врятуємося, якщо будемо завдавати терпіння іншим. Однак, якщо ми будемо жити в любові, тоді будемо терпіти самі – від невдячності, нерозуміння, хитрості, підлості, жорстокості, обмов, наклепів, очорнень, заздрості, неприязні… Список можна продовжувати. Терпіння заради Христа можна також назвати «терпінням задля збереження людської гідності» – відповідно до Божого розуміння, що означає бути людиною.

Часто терпіння є результатом зустрічі, або радше зудару двох світів – Божого і того, який відійшов від Бога (усвідомлено чи не усвідомлено не вважає Бога та Його заповіді абсолютним мірилом усього). Цей зудар спричиняє біль, і тому психічно здорова людина ніколи не бажає собі страждань. Проте свідома, зріла та відповідальна людина часто робить рішення задля власного добра чи блага ближніх, які призводять до особистого терпіння. Інакше кажучи, є такі ситуації у яких, для того щоб сповнити Божу волю чи залишитися людиною – потрібно свідомо вибрати терпіння. Такий вибір Новий Завіт окреслює грецьким словом ἀγάπη / agape – «любов» – відношення, яке виникає внаслідок свідомої оцінки та вибору.

Когось таке твердження може здивувати, але я думаю, що гімн любові апостола Павла саме це має на увазі: «Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, 5. не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; 6. не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; 7. все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. 8. Любов ніколи не переминає» (1 Кор 13:4–8).

Oratio (молитва)

Господи даруй мені відвагу не боятись терпінь та мудрості, щоб не завдавати терпінь моїм ближнім…

Contemplatio (споглядання)

«Бог же показує Свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками» (Рим 5:8)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *