29-й тиждень після П’ятидесятниці. Понеділок. Бог життя (Лк 20:27–44)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили 28. й спитали Його: «Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму. 29. Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним. 30. Потім другий, 31. і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі. 32. Врешті, померла й жінка. 33. Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бо ж семеро мали її за жінку.» 34. Ісус відповів їм: «Сини цього світу женяться і виходять заміж. 35. Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж; 36. бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони сини Божі, бувши синами воскресіння. 37. А що мертві воскресають, це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова. 38. Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для Нього.» 39. Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: «Учителю, Ти добре сказав.» 40. І не насмілювались вони більше ні про що Його питати. 41. І тоді Він до них промовив: «Як же це кажуть, що Христос син Давида? 42. Бо ж сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене, 43. поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги. 44. Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?»

Коментар до тексту

Євангеліє дня містить розповідь про два запитання. Перше запитання ставлять Ісусові садукеї про те, чи є воскресіння мертвих. Слово «садукеї» швидше за все походить від імені Цадок. Сучасні вчені зазвичай вважають, що в даному випадку мається на увазі первосвященик Цадок, який жив ще за часів царя Давида (2 Сам 8:17; 1 Цар 1:26;1 Хр 16:39; 24:3, 31). До Макавеїв з цього роду виходили первосвященики, які з часом багатіючи зменшували своє благочестя. Це були переважно заможні землевласники, витончений міський клас богословських консерваторів (не вірили у воскресіння; з Писань визнавали тільки Тору – перших п’ять книг Біблії) та політичних лібералів. Садукеї дуже добре знаходили спільну мову з римлянами і тому не мали великої популярності у народі.[1]

Ставлячи запитання Ісусові, садукеї беруть за приклад звичай про левіратне подружжя (Втор 25:5–10), який полягав у тому, що у випадку смерті чоловіка, найближчий родич покійного мав взяти за жінку його вдову, щоб новонароджений син міг успадкувати майно покійного батька. Цей приклад садукеї застосовують до абсурдної ситуації, однак відповідь Ісуса спростовує їх погляди та передвіщає Його власне воскресіння (пор. Мт 22:23–33; Мк 12:18–27).

Після відповіді садукеям Ісус сам ставить їм запитання про природу стосунків Давида та Месії – тобто про власну ідентичність. Вони, однак, не можуть відповісти на це запитання, що в свою чергу вказує на те, що садукеї остаточно не розуміли ні Писання (врешті вони і не приймали ці книги, які цитує Ісус), як також і тайни особи Ісуса (пор. Мт 22:41–46; Мк 12:35–37).

Meditatio (розважання)

«Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для Нього».В посланні до Римлян апостол Павло каже: «Ніхто бо з нас не живе для себе самого і ніхто не вмирає для самого себе: 8. бо коли ми живемо, для Господа живемо; і коли ми вмираємо, для Господа вмираємо. Отож, чи ми живемо, чи вмираємо, ми Господні. 9. На це бо Христос умер і воскрес, щоб і над мертвими, і над живими панувати.» (Рим 14:7–9). Ми приходимо у цей світ з Божої волі. Для життя. Страждання, смерть та тління увіходять у наше життя через заздрість диявола (Мудр 1:13; 2:23–24) та нашу відмову прийняти Божий план для нашого щастя (Бт 2–3).

Бог не приймає факту нашої смерті і не годиться з ним. Він приймає нашу смерть на Себе, щоб ми жили – усі без винятку, які приймуть Його пропозицію. Бог, який відкривається нам у Історії Спасіння – вірний та відповідальний за Своє творіння. За 700 років до народження Ісуса Христа, великий пророк Ісая звіщав Божу волю стосовно людини наступним чином: «Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози і зніме ганьбу з свого люду по всім світі, бо Господь сказав так. 9. Того дня скажуть: «Ось він, наш Бог! На Нього ми надіялися, і Він нас спас. Ось Він Господь! На Нього ми надіялися. Радуймося і веселімся Його спасінням!» (25:8–9). Найважливішою подією Старого Завіту є Пасха Господня та Вихід з Єгипту – звільнення від рабства фараона. Найважливішою подією Нового Завіту є Воскресіння Ісуса Христа – звільнення від рабства гріха і смерті.

В Євангеліях Нового Завіту є тексти, які за своїм змістом є дуже місткі та чітко увиразнюють Боже відношення до людини. Ці тексти відкривають перед нами унікальний образ Бога, який любить та служить. В Євангелії від Марка читаємо: «Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох» (10:45). Євангелист Лука пригадує наступні слова Ісуса: «Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло» (19:10). Євангелист Йоан, у свою чергу, так пояснює суть Божого воплочення: «Я прийшов, щоб мали життя – щоб достоту мали» (10:10). Тому євангелист Матей каже, що Ісус заповідав учням проголошувати Добру Новину про все, що Бог зробив для людей через Його смерть та Воскресіння: «Дана Мені всяка влада на небі й на землі. 19. Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; 20. навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав. Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28:18–20).

Oratio (молитва)

Господи Ісусе, дякую Тобі за Твою вірність та відповідальність за усе творіння…

Contemplatio (споглядання)

Перша та остання книги Біблії – Буття та Одкровення Йоана Богослова – творять універсальну історичну рамку, котру підкреслює повторення ключових слів, які вказують, що Бог сотворив нас для життя (Буття 1– 3 та Одкровення 21–22)


[1] B. M. Metzger. The New Testament. Its Background, Growth, and Content. Third Edition. Abingdon Press Nashville 2003, P. 51–52

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *