Бог запрошує на бенкет (Лк 14:16–24)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«А Ісус озвався до нього: “Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. 17. Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. 18. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись, вибач мені, прошу тебе. 19. Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати, прошу тебе, вибач мені. 20. А інший мовив: Я одружився, і тому не можу прийти. 21. Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста та приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. 22. Пане, – озвався слуга, – сталось, як ти велів, і місця є ще. 23. Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. 24. Кажу-бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері”».

Коментар до тексту

Притча промовисто прозора: господар представляє Бога – Його милосердя й доброта свідчать, що Він із постійною великодушністю запрошує людей до Царства, проте настане день, коли запрошення буде анульовано і вже буде пізно відповідати на нього; гості, які відмовилися прийти, – це ті, які відкинули заклик Царства, а друга група символізує людей, які відповіли на запрошення. Їхній низький соціальний статус вказує на те, що великодушність Бога аж ніяк не обмежується прийнятими в соціумі рамками та що Він поширює Своє запрошення на відкинутих цього світу. Бенкет – добре відомий в юдаїзмі образ радощів і тріумфу, який чекає на Божий народ в кінці часів. Слуги мають допоміжну роль, хоча пізніше могли означати людей, які проповідують Боже Слово.

Найбільш дивне у цій притчі – одностайна відмова гостей від запрошення. Причини відмовок виглядають доволі смішно й непереконливо зважаючи на те, Хто запрошує на бенкет. Цією притчею Ісус демонструє, наскільки абсурдним є будь-який аргумент, чому людина відкидає заклик / запрошення Бога увійти в Його Царство.

Meditatio (розважання)

«Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. 18. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися». Ми прийшли в готовий і чудово облаштований світ, початковий стан якого Біблія описує у двох перших главах книги Буття. Однак після гріхопадіння Адама і Єви (Бут 3) у цей світ прийшли поділи, терпіння і, що найстрашніше, запаморочення людського розуму – це дуже яскраво представлено в описі, де Адам ховається від Бога за деревами саду, а потім перекидає усю вину на Єву, яку в попередній главі називав своїм другим «я»: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла» (Бут 2:23).

Бог, проте, не полишає Свого плану, щоб зробити нас щасливими. Через Свого Сина Ісуса Христа Він пропонує нам відгукнутися на запрошення до гідного життя. До речі, євангелист Матей пише, що Ісус розповів цю притчу наприкінці Своєї земної діяльності (Мт 22:1–14) – саме перед останньою навчальною промовою про те, як жити учням до Його повернення на землю (Мт 23–25). Після цього в Євангелії від Матея іде розповідь про Страсті Ісуса. Отже, Бог запрошує до останнього моменту, до самого кінця…

Відмова прийняти Боже запрошення вказує на брак зрілості особи і низький рівень її свідомості, демонструє, як ми сприймаємо і трактуємо Бога, Його план для нас, Його Слово. Інколи причина може бути банальна – ми просто не мріємо про щось більше і краще, а живемо дрібними та не вартими уваги справами. Пояснюючи притчу про сіяча, Ісус каже: «А те, що впало між тернину, − це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду» (Лк 8:14).

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Твоє запрошення до нового життя. Даруй мені мудрість завжди з нього користати…

Contemplatio (споглядання)

«Тоді всі вони однаково почали відмовлятися». Три приклади відмов демонструють мізерність та несерйозність причин відмови. «Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись, вибач мені, прошу тебе», ніби він не бачив поля перед тим, як його купував. Чи треба було ще раз дивитися на поле і чи цього не можна було зробити після бенкету, якщо воно вже куплене? «Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати, прошу тебе, вибач мені», ніби він не випробував їх чи не бачив перед купівлею, або це не можна було зробити після бенкету. «А інший мовив: Я одружився, і тому не можу прийти» – у суспільстві, де переважала чоловіча культура, жоден мужчина, який себе поважав, не пропустив би запрошення на бенкет тільки через те, що він одружився: він не пішов, бо просто не хотів.

Щодня ми також даємо Богові відповіді на Його запрошення…

9 коментарів до “Бог запрошує на бенкет (Лк 14:16–24)”

  1. Слава Ісусу Христу!
    Маю кілька питань.
    1. Чи запросив би господар на банкет бідних і калік, якби перші запрошені не відмовились від запрошення?
    2. Якщо господар є настільки милосердний і мав матеріальну можливість усіх прийняти, тоді чому він відразу не запросив усіх (і тих,і других)?
    3. Не з цього уривку, але з аналогічного. Якщо людей зібрали на банкет з дороги, то як вони могли мати святкову одіж? Адже запрошення для них було несподіваним, вони не мали святкової одежі і не мали моживості приготуватись до банкету.
    Дякую

    1. Думаю ,що
      1) каліки,сліпці тут є символом відвертих грішників(блудниць,митарів і т.д)..Ісус казав що такі грішники випереджають деяких “побожних” у Царстві
      Небесному
      2) моя думка така що несвяткова/брудна одежа це символ гріха ..людина не покаялася в гріхах ,відповідно не отримала прощення(білої/святкової одежі)і хотіла увійти в Царство не обновленою/не омитою кров’ю Ісуса, а з своїми гріхами

    2. Олена,думаю ,що
      1) каліки,сліпці тут є символом :
      – а)язичників.Бог спочатку покликав Ізраїль котрий мав бути світлом для ін.народів,але євреї не виконали наказу Божого..І тоді Бог вже через Сина покликав язичників на Бенкет
      – б) відвертих грішників(блудниць,митарів і т.д)..Ісус казав що такі грішники випереджають деяких “побожних” у Царстві
      Небесному
      2) моя думка така що несвяткова/брудна одежа це символ гріха ..людина не покаялася в гріхах ,не проголосила Ісуса своїм Господом ,відповідно не отримала прощення(білої/святкової одежі)і хотіла увійти в Царство не обновленою/не омитою кров’ю Ісуса, а з своїми гріхами..

    3. Олена, ця притча є дуже глибоко,багатогранною
      Ми знаємо що Ісус спочатку прийшов до Ізраїля ,але євреї в основній масі відкинули його…
      А одежу святкову/чисту/вибілену кров’ю Ісуса давав Господар..але деякі люди відмовляються її надягнути(відмовляються проголосити Ісуса Господом) ,намагаються своїми силами(своєю брудною/неомитою кров’ю Ісуса одежею )увійти в Царство Боже …

  2. Господи Ісусе Христе,провадь мене Своїми дорогами у святковій одежі до кінця моїх
    земних днів, щоб достойно увійти до Царства Божого.Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *