28-ма неділя після П’ятидесятниці. Бог запрошує на бенкет (Лк 14:16–24)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«А Ісус озвавсь до нього: «Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох. 17. Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. 18. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе. 19. Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені. 20. А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти. 21. Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого: Іди що скоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих. 22. Пане, – озвавсь слуга, – сталось, як ти велів, і місця є ще. 23. Сказав пан до слуги: Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився. 24. Кажу бо вам: Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері

Коментар до тексту

Притча промовисто прозора: господар представляє Бога – Його милосердя й доброта свідчать, що Він з постійною великодушністю запрошує людей до Царства, проте настане день коли запрошення буде анульовано й вже буде пізно відповідати на нього; гості, які відмовилися прийти – тих хто відкинув заклик Царства, а друга група символізує людей, які відповіли на заклик. Їх низький соціальний статус вказує на те, що великодушність Бога аж ніяк не обмежується прийнятими в соціумі рамками, та що Він поширює Своє запрошення на відкинутих цього світу. Бенкет – добре відомий в юдаїзмі образ радощів та тріумфу, який чекає на Божий народ в кінці часів. Слуги відіграють службову роль, хоч пізніше могли означати людей, які проповідують Боже Слово.

Найбільш не звичайним в цій притчі – одностайна відмова гостей на запрошення. Причини відмовок виглядають доволі смішно й не переконливо з огляду на факт, хто є Той хто запрошує. Очевидно, що цим Ісус демонструє наскільки абсурдним виглядає любий повід, через який людина відкидає заклик / запрошення Бога увійти в Його Царство. 

Meditatio (розважання)

«Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним: Ідіть, усе готове. 18. Тоді всі вони однаково почали відмовлятися». Ми прийшли у готовий і чудово облаштований світ, початковий стан якого Біблія описує у двох перших главах книги Буття. Однак, після гріхопадіння Адама і Єви (Бут 3) у цей світ прийшли поділи, терпіння і, що найстрашніше, запаморочення людського розуму – це дуже яскраво представлено у описі, де Адам ховається від Бога за деревами саду, а потім перекидає усю вину на Єву, яку у попередній главі називав своїм другим я: «Це справді кість від моїх костей і тіло від мого тіла.» (Бу 2:23).

Бог, проте, не полишає Свого плану, щоб ми були щасливими. Через Свого Сина – Ісуса Христа – Він запрошує нас відгукнутися на запрошення до гідного життя. До речі євангелист Матей пише, що Ісус розповів цю притчу при кінці своєї земної діяльності (Мт 22:1–14) – саме перед останньою навчальною промовою, про те як учням жити до Його повернення на землю (Мт 23–25). Після цього в Євангелії від Матея слідує розповідь про Страсті Ісуса. Отож, Бог запрошує до останнього моменту, до самого кінця…

Відмова на Боже запрошення вказує на брак зрілості особи і низький рівень її свідомості та показує як ми сприймаємо і трактуємо Бога, Його план для нас, врешті, Його слово. Інколи причина може бути банальна – ми просто не мріємо про щось більше і краще і живемо дрібними та банальними справами. Пояснюючи притчу про сіяча Ісус каже:«А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду»(Лк 8:14).

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Твоє запрошення до нового життя. Даруй мені мудрість завжди користати з нього…

Contemplatio (споглядання)

«Тоді всі вони однаково почали відмовлятися». Три приклади відмов демонструють мізерність та несерйозність причин відмови. «Перший йому сказав: Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе», – так  ніби він не бачив поля перед тим, як його купував; чи треба ще раз було дивитися на поле і чи цього не можна було зробити після бенкету, якщо воно вже куплене? «Другий сказав: П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.»,  – так ніби він не випробував їх чи не бачив їх перед купівлею, або це не можна було зробити після бенкету. «А інший мовив: Я одружився і тому не можу прийти», – в суспільстві, де переважала чоловіча культура, жоден мужчина, який поважав себе, не пропустив би запрошення на бенкет тільки через те, що він одружився; він не пішов, бо просто не хотів.

Кожного дня ми також даємо Богові відповіді на Його запрошення…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *