28-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Божі спадкоємці (Лк 20:9–18)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«І Він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час. 10. Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних, а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим. 11. І знов послав він другого слугу, та вони й того, побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками. 12. Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали. 13. Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують? 14. Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоби спадщина нам дісталась. 15. І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника? 16. Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим”. Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”. 17. Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним? 18. Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, на кого ж він упаде – роздавить”».

Коментар до тексту

Притча про злочинних виноградарів у мініатюрі представляє всю Історію спасіння, тобто розповідь про Боже діяння в історії Ізраїлю. Пророк Ісая називав Ізраїль «виноградником Господа» (Іс 5:1–7), який, однак, вродив кислі плоди. Опоненти Ісуса дуже вороже сприйняли цю притчу, адже вона вказувала на те, що вони повторюють злочини своїх батьків. Унаслідок саме ця притча стала однією з тих безпосередніх причин, які призвели до розп’яття Ісуса…

Meditatio (розважання)

«Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоби спадщина нам дісталась». У своїх посланнях св. Павло часто вживає вислів «у Христі», яким різними способами відкриває перед читачами усе те, що ми вже отримали і що ще отримаємо від Бога через Христа і в Христі. Одним із найбільших Божих дарів та привілеїв є спадкоємство – Боже життя та співучасть у відповідальному управлінні світом, яким Він ділиться з нами: «У Ньому ми стали також спадкоємцями, призначеними наперед рішенням Того, Хто все чинить за радою Своєї волі, 12. щоб ми були на хвалу Його величі, ми, що вже раніш були свою надію поклали на Христа. 13. У Ньому й ви, почувши слово правди, благовість вашого спасіння, у яке ви повірили, були запечатані обіцяним Святим Духом, 14. що є завдатком нашої спадщини для повного визволення викуплених, на хвалу Його величі» (Еф 1:11–14).

Парадокс притчі про злочинних виноградарів полягає в тому, що виноградарі самі захотіли захопити спадщину, ніби вирвати її у пана, убивши його сина. Ця історія намагань брутально вирвати щось від Бога почалася від нашого праотця Адама, який, порушивши заповідь не їсти з дерева пізнання добра і зла, захотів самоствердити себе без Бога і самостійно встановлювати правила – вирішувати, що добро, а що зло. Результатом такої спроби рейдерського захоплення абсолютної влади стала смерть. Книга Мудрості пояснює, що це сталося через заздрість диявола, який дуже добре усвідомлював, настільки щедро Бог обдарував людину: «Бо Бог не створив смерть, ані не радіє з погибелі живучих. Бог же створив безсмертною людину і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, скуштують її ті, що йому належать» (Мудр 1:13; 2:23–24).

Божу спадщину, однак, можна отримати тільки як дар, і Бог насправді дуже прагне нам її подарувати, про це свідчить уся Біблійна історія від Буття до Одкровення. Із цієї причини апостол Павло каже: «Тому і я, почувши про вашу віру в Господа Ісуса і про любов до всіх святих, 16. не перестаю дякувати за вас і згадувати вас у моїх молитвах, 17. щоб Бог Господа нашого Ісуса Христа, Отець слави, дав вам дух мудрости та об’явлення, щоб Його добре спізнати; 18. щоб Він просвітлив очі вашого серця, аби ви зрозуміли, до якої надії Він вас кличе, яке то багатство славної спадщини між святими, 19. і яка безмірна велич Його сили для нас, що повірили, за діянням могутностиЙого сили, 20. яку Він здійснив у Христі, коли воскресив Його з мертвих і посадовив на небі праворуч Себе, 21. вище від усякого начала, власти, сили й володарства та всякого імени, яке б воно не було, не тільки на цьому світі, але й на тому, що буде» (Еф 1:15–21).

Oratio (молитва)

Господи, дякую Тобі за дар життя, спасіння та надзвичайну гідність бути спадкоємцем Твого Царства.

Contemplatio (споглядання)

Після того, як на Літургії св. Йоана Золотоустого священник причастить вірних Пречистого Тіла і Крові Господа, і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа, він благословить людей Святими Дарами і голосно промовляє: «Спаси, Боже, людей Твоїх і благослови спадкоємство Твоє».

Вірні відповідають: «Ми виділи світло істинне, ми прийняли Духа небесного, ми знайшли віру істинну, нероздільній Тройці поклоняємося, Вона бо спасла нас».

4 коментарі до “28-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Божі спадкоємці (Лк 20:9–18)”

  1. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    О.Юрій, дуже дякую за глибоке пояснення Божого Слова!
    Для мене Божим виноградником є насамперед моя сім‘я і родина, а також помісна Церква і моя спільнота. Саме тут покликав мене Бог трудитися і приносити для Нього стиглі грона винограду,- добрі плоди праведності і Любові у стосунках з найріднішими і найближчими. Це буває нелегко, але з Божою допомогою знову і знову піднімаюся, вирівнюється дорога…
    Вічно зелені парості мого виноградника простягаються на рідне місто і за його межі, поступово охоплюють всю Україну і світ,- через молитву, свідчення про Христа в різний спосіб, ширення Його Царства.
    Але щоб служіння було насправді плідним, воно має стати бездоганним у моєму найближчому оточенні, і тут ще є дуже багато праці…

    — Господи, Ти – моя Виноградина, а я – Твоя галузка. Очищай мене, щоб приносила більше плоду на Твою славу,- у моєму винограднику, який Ти доручив мені доглядати. Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.