27-ма неділя після П’ятидесятниці. Життя за духом, а не буквою Закону (Лк 13:10–17)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Ісус навчав в одній з синагог у суботу. 11. Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. 12. Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: «Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.» 13. І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. 14. Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: «Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.» 15. Господь у відповідь сказав до нього: «Лицеміри! Чи кожний з вас не відв’язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти? 16. Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?» 17. І як він говорив це, усі противники Його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які Він зробив

Коментар до тексту

Останній раз (третій з черги) у Євангелії від Луки Ісус входить до синагоги. Він що правда навчатиме і далі (13:22, 26; 19:47; 20:1; 21:37), проте дорога до синагоги для Нього буде закрита. Причиною послужило Його милосердя стосовно потребуючих людей, яке не могли «проковтнути» ті, які виконання третьої Божої заповіді,  – «святий день святкувати»,– розуміли якось особливо дивно та відокремлено від реального життя людей та їхніх елементарних потреб. Врешті, як не прикро, відокремлено й від таких понять як милосердя, любов, співчуття й, правдоподібно судячи з усього, здоровий глузд. Дві попередні сцени про суботнє навчання та діяльність Ісуса в синагозі є представлені в  Лк 4:31–37 (відразу після відкинення у рідному місті Назареті, Ісус іде до Капернауму й там зцілюючи чоловіка, демонструє Свою владу над нечистими духами) та Лк 6:6–11 (зціляє сухорукого й знаючи думки Своїх опонентів питає: «Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?»). В Лк 13:10–17 Ісус навчає, що турбота про страждаючу людину має перевагу над формальним обов’язком шанування суботи.

Meditatio (розважання)

«Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв’язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?» В юдаїзмі І-го століття Субота була одним із символів ідентичності Ізраїлю, поряд з кошерною їжею, нацією і сім’єю, землею, Храмом та Торою. В описі сотворення світу у книзі Буття, Субота була днем відпочинку Бога – віхою, яка відділяє великі творчі діяння Бога від нового періоду, в якому почав діяти співучасник Божих задумів  – людина. Однак, у світлі навчання Ісуса, ми розуміємо, що для Божого промислу відпочинок не настає ніколи – «Отець мій діє по сьогодні і Я дію» (Йо 5:17).

Заповіді, які Ізраїль отримав на Синаї (Вих 20) містили вимогу святкування Суботи. Єврейське дієслово « שַׁבָּת/ shabat» в перекладі на українську дослівно означає «відпочивати». Цей день став для Ізраїлю знаком Союзу з Богом та пригадуванням людині про Боже панування над часом. В Суботу людина відмовлялася від справ, які підкреслюють її владу над природою– це мало бути постійною пригадкою про вищу владу Творця. Субота була своєрідним передсмаком  вічної хвали Богові, яка буде безперервним «шабатом». Це був особливий день освячення – так як Ізраїль відокремлений від інших народів, шабат – від інших днів. З часом цей день став часом родинної спільноти, а саме святкування обросло дуже гарними обрядами.

Коли усний коментар до Тори став записаний у Мішні (близько 200 року християнської ери) то трактат про Суботу містив аж 39 заборон, а інші трактати додавали ще деякі заборони. Виглядає, що у часі коли жив Ісус, частина з цих заборон уже була частиною усного передання, яке книжники та фарисеї намагалися неухильно зберігати. Відтак третя Божа заповідь обросла багатьма формальними уточненнями та приписами, яких було настільки багато, що люди інколи забували про суть заповіді, а зосереджувалися на другорядних дрібницях. Саме втрата розуміння суті та змісту цієї заповіді, стала причиною гострих контроверсій між Ісусом та релігійними провідниками народу. Через буквоїдство був утрачений дух. За формальними приписами, окремі ревнителі не бачили потреб та страждань людини.

Саме про це історія Луки, у якій ми читаємо про зцілення скорченої жінки. У день суботній Ісус вирівнює стражденне життя терплячої жінки і дарує їй справжній відпочинок. Однак зачерствілі «праведники» цього не цінять і не хочуть приймати…

Божі співчуття та милосердя є завжди доступні, тільки інколи ми люди більше хвилюємося радше іншими речами, ніж допомогою ближнім. В дійсності, часами  поводимося з рештою створінь краще,  ніж  чинимо відносно тих, хто є створений на образ і подобу Божу. Небезпека та результат надання більшої ваги традиції над співчуттям та милосердям є грубістю, черствістю та лицемірством. Природнім тоді є факт, що служіння Ісуса в такому та подібному контекстах, продовжує хвилювати та спричинювати поділи серед тих, які внаслідок поверхового сприйняття тієї ж традиції і самі живуть десь на поверхні життя, стаючи при цьому, чимраз то більш поверховими, сліпими, егоїстичними та нечутливими по відношенню до інших

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені духовний зір, щоб бачити людей та цінувати їх життя та потреби більше ніж формальні приписи законів…

Contemplatio (споглядання)

Сьогодні багато людей, увесь світ, потребують від нас – християн – проголошення Євангелії миру, милосердя та любові. Кожного разу, «виходячи у мирі» Христовому після недільної Літургії, просімо його для усіх тих, які «не можуть випростатися» (пор. Лк 13:11) зранених, страждальних, самотніх. Усі ці люди потребують відчути, що всі святі дні (неділі та свята), які ми проводимо в наших сучасних синагогах – Церквах, служать тільки для того, щоб ми сповнювалися Божого Слова та Його Любові, й що відтак сам Господь, освячуючи нас, через нас, служить сучасному світові…     

1 коментар до “27-ма неділя після П’ятидесятниці. Життя за духом, а не буквою Закону (Лк 13:10–17)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *