27-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Як спасти своє життя (Лк 17:26–37)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«“Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого: 27. їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчега; і надійшов Потоп, і вигубив усіх їх. 28. Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; 29. та того дня, коли Лот вийшов із Содому, линуло вогнем і сіркою з неба і всіх вигубило. 30. Так само буде й того дня, як об’явиться Син Чоловічий. 31. Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад. 32. Згадайте собі жінку Лота. 33. Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить, а хто його погубить, той збереже його живим. 34. Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять. 35. Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять. (36. Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться)”. 37. Тоді вони Його спитали: “Де, Господи?”. Він відповів їм: “Де труп, там і орли зберуться”».

Коментар до тексту

Уривок розповідає про прихід Божого Царства. З одного боку, Царство вже присутнє (Лк 17:20–21), а з іншого ще ні (Лк 17:22–37), тобто, ми живемо в «есхатологічній напрузі» – інтенсивному очікуванні сповнення започаткованого спасіння (ідеться про час між Воскресінням Ісуса Христа та Його славним Другим приходом – Парусією). У цьому тексті Лука описує, що, за словами Ісуса, буде відбуватися до Його повернення на землю. Нам же ж важливо чувати – бути завжди готовими до приходу Господа.

«Коли Син Людський справді прийде, Його славне Пришестя стане достатньо очевидним для всіх, щоб зрозуміти, що відбувається, позаяк воно буде разючо відрізнятися від страждань і принижень, які Він переніс перед тим як важливий етап на шляху до Своєї славної перемоги. Це буде цілковита несподіванка для всього світу, тому всім людям потрібно приготуватися до цього дня. Як Потоп, який знищив увесь світ, і вогонь, який несподівано охопив Содом, незважаючи на свідчення Ноя і Лота (2 Пт 2:5–8), Син Людський прийде судити світ, і тоді буде занадто пізно намагатися врятуватися втечею, тому людям треба уникати надмірного прив’язання до земних речей, пам’ятаючи про жахливу долю дружини Лота. Спасуться тільки ті, які перестали жити заради самих себе. Цей поділ торкнеться навіть членів однієї сім’ї або працівників одного колективу. Коли Ісуса запитали, де ж це станеться, Він не став потакати бажанням тих, кому була потрібна точна карта чи розклад. Коли прийде час, стане дуже очевидно, де перебуває Син Людський, подібно до того, як місце знаходження трупа в пустелі стає явне для зграї хижих птахів, які кружляють над ним»[1].

Meditatio (розважання)

«Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить, а хто його погубить, той збереже його живим». Це парадоксальне твердження Ісуса потребує розуміння двох різних значень слова «життя»: хто живе життям, зосередженим на самому собі та цьому теперішньому світі (намагається спасти своє життя), той не знайде вічного життя з Богом (втратить його); той, хто відмовиться від життя, зосередженого на самому собі, а також від бунту проти Бога (погубить своє життя) заради Христа і Євангелія, знайде вічне спілкування (сопричастя) з Богом (пор. Лк 17:38)[2].

Ісус пояснює, що Його учні мають бути готові страждати за свої стосунки з Богом. Той, хто прагне здобути життя, утратить його, а той, хто втрачає життя, збереже його. Перша половина вірша підкреслює фізичне збереження, а друга – духовне. Дві половинки цього вірша творять контрастний (протилежний) паралелізм таким чином, що друга чітко говорить про те, що саме стосунки з Богом визначають наше життя. Той, хто ототожнює себе з Богом, прагне Бога, буде за це страждати. З іншого боку, прагнення уникнути переслідування призведе до недостатньої відданості Богові. Загалом тут ідеться про вибір способу, який дорого коштує. Бог не обіцяє імунітету від смерті та страждань, але обіцяє вічне життя з Ним тим, хто пережив цей суд СинаЧоловічого: «Яка ж користь людині, що увесь світ здобуде, себе ж саму погубить або пошкодить? 26. Хто б соромився Мене та Моєї науки, того й Син Чоловічий буде соромитися, коли прийде у славі Своїй і Отця, і святих ангелів» (Лк 9:25–26)[3]. Усе, зрештою, залежить від нашої духовної зрілості…

Oratio (молитва)

Господи, даруй мені мудрість завжди вибирати та чинити тільки те, що має вічне значення…

Contemplatio (споглядання)

Євангеліє дня запрошує нас до вибору, який зумовлюватиме напрям та вимір нашого життя…


[1] D. A. Carson. New Bible Commentary: 21st Century Edition. 4th ed. Leicester, England; Downers Grove, Ill., USA: Inter-Varsity Press 1994 (Logos electronic edition), S. Lk 17:20–37.

[2] The ESV Study Bible. Crossway Bibles 2008. Bible Works 10 electronic edition (Lk 17:35).

[3] DarellL. Bock. Luke. Volume 2:9:51-24:5. Baker Exegetical Commentary on The New Testament. Grand Rapids, Mich.: Baker Books1996, P. 1435.

4 коментарі до “27-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Як спасти своє життя (Лк 17:26–37)”

  1. Світлана

    Амінь. Дякую. Господи, подай мені та дітям Святого Духа-Духа Твого світла і Миру.

  2. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    Дуже дякую за коментар і розважання!
    Про складне – просто і доступно, глибоко і цілісно.
    Живемо в останні часи… Тому понад усе треба пильнувати стан своєї душі, щоб бути готовими. Як написано:
    «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.»
    (Прип.4:23)

    — Боже, поки є ще час, даруй всім у моїй родині благодать глибокого покаяння і навернення, утверди наші серця страхом Господнім, дай, щоб я і весь мій дім служили Тобі! Амінь.

  3. Господи допоможи мені завжди бути готовим щоб зустрітися з тобою у вічності.Допоможи мені не привязуватися до земного

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.