27-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Корінь усіх проблем людини (1 Тим 5:22–6:11)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим. 23. Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг. 24. Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля. 25. Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом. 6:1. Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім’я Боже й наука. 2. А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більше їм служать, власне тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і вмовляй. 3. А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки, 4. той, засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри, 5. постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність − то засіб зиску. 6. Великий це зиск − побожність, вона бо дає вдовілля. 7. Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8. А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені. 9. А ті, що хочуть багатіти, упадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель. 10. Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшись, від віри відбилися і прошили себе численними болями. 11. Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности».

Коментар до тексту

Застерігаючи від поквапного покладання рук, св. Павло закликає Тимотея, щоб той дуже второпно та неупереджено підходив до кандидатів на священичі свячення, тому що помилки в цьому питанні можуть мати серйозні наслідки як для Церкви, так і для добра окремих осіб (вв. 22–25). Як і в повчаннях, у т. зв. «Домашніх кодексах» (Еф 5:22–33; Кол 3:18–4:1), апостол також торкається питання поведінки рабів, які навернулися до християнства (1 Тим 6:1–2). Тут Павло порушує цю складну проблему не із суспільного, лише з релігійного погляду. Апостол не заторкує питання соціальної несправедливості й не закликає до неприйняття певного порядку, тому що любов до Бога та ближнього, яка була найвищим Законом Нового Завіту, а також усвідомлення братерства всіх людей у Христі, на думку Павла, давали можливість використати наявний порядок речей для свого освячення. Цю складну тему Павло ширше розглядає у листі до Филимона. Далі апостол пояснює наслідки фальшивого навчання (1 Тим 6:3–10). Плодом прийняття навчання Ісуса є мир, який провадить до повноти життя. Ті, які відкидають це навчання, піддаються спокусам самовистачальності та хтивості і стають на дорогу смерті, на якій людина перетворюється на раба своїх пожадань, які не може заспокоїти. Натомість християнин довіряє своє життя Богові і задовольняється найнеобхіднішим. Як і багаті, убогі також переходять поріг смерті, але їхній зв’язок із Богом виявляється найбільшим багатством[1]. Тому в житті є речі, від яких треба утікати, а є речі, яких треба шукати.

Meditatio (розважання)

«Бо корінь усього лиха – грошолюбство, до якого деякі вдавшись, від віри відбилися і прошили себе численними болями». Людина створена для того, щоб любити Бога і ближніх (Втор 6:4–5; Лев 19:18; Мк 12:29–31), – саме це означає бути праведною особою, тобто жити згідно з первісним Божим задумом і ходити дорогою життя. У цій любові і є сенс усього життя людини – її піднесеність, велич і краса. Усе інше повинно посідати відповідне для нього місце. Св. Августин якось сказав: «Якщо Бог на першому місці, усе інше стає на свої місця». Якщо людина любить гроші, вкладає у своє збагачення усе своє серце, зусилля, думки і життя, тоді вона стає ідолопоклонником, а ідоли, як відомо, вимагають жертви. Першою жертвою грошолюбства є сама людина, життя якої сповнене не миру, а численних болів через те, як здобути, примножити або не втратити гроші.

Тому св. Павло перестерігає Тимотея: «Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности» (1 Тим 6:11). Тимотей не повинен боротися з грошолюбством – цієї теми просто не має бути в його житті. Словами «утікай від цього» апостол заохочує свого молодого товариша перебувати в іншому світі – там, де предметом пошуків і зусиль є: будування правильних стосунків із Богом і ближніми (праведність); зосередженість на Бозі й усвідомлення Його як свого найвищого добра (побожність); життя, повне беззастережної довіри до Бога (віра), та служіння ближнім (любов), навіть якщо ці ближні не завжди вдячні або приємні у спілкуванні (терпеливість і лагідність).

Такий спосіб життя зумовлює правильну та щораз глибшу оцінку самого життя, його мети, а також цінностей і пріоритетів. Внутрішній мир та душевна легкість Павла формували його повне довір’я, а відтак дуже тверезий та впорядкований підхід до життя: «Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо. 8. А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені» (1 Тим 6:7–8).

Oratio (молитва)

«Очі всіх на Тебе уповають, Ти їм своєчасно даєш поживу. 16. Ти розтуляєш Твою руку і насичуєш усе живе якнайкраще» (Пс 145:15–16).

Contemplatio (споглядання)

У Нагірній проповіді Ісус навчає: «Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити, ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більше їжі, тіло не більше одежі? 26. Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш Небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? 27. Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? 28. І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. 29. Та Я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. 30. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? 31. Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт 6:25–33).


[1] Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2599–2600.

6 коментарів до “27-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Корінь усіх проблем людини (1 Тим 5:22–6:11)”

  1. Господи,хочу щоб ти був найбільшою цінністю для мене і щоб завжди був на першому місці в моєму житті. Пробач ,Господи, що не завжди так є 😔

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *