27-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Поводження з багатством (1 Тим 6:17–21)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише на Бога, Який щедро дає нам усього для вжитку; 18. щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо 19. і тим робом збирали собі скарб – добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве. 20. О Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання, 21. що його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами!».

Коментар до тексту

Цим уривком завершується Перше послання до Тимотея. У ньому св. Павло дає прикінцеві остороги багатим членам спільноти в Ефесі, а також окремі поради самому Тимотеєві. Апостол пригадує своєму молодому товаришеві, що матеріальні статки тимчасові – стосуються тільки «цього віку» (в. 17), а тому багаті повинні змагати до того, щоби «багатіти добрими ділами» (в. 18), а це стає можливим у служінні іншим. Тимотей також покликаний зберігати передання – «депозит віри» та уникати контактів із лжевчителями, які перекручують Євангеліє та відвертають людей від правдивої віри. Доктрини віри, які об’явив Бог, − це не якісь філософські відкриття, які потрібно розвинути завдяки людській винахідливості, але вияви великої довіри Бога до нас, і вони даються Церкві для зберігання та правильного тлумачення (вв. 20–21)[1].

Meditatio (розважання)

«Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише на Бога, Який щедро дає нам усього для вжитку». Апостол Яків каже: «Усяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця Світла, у Якого нема ані зміни, ані тіні переміни» (Як 1:17). Мудра людина завжди свідома того, що все, що ми маємо, є нічим іншим, як Божим даром. Тому св. Павло каже: «Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?» (1 Кор 4:7).

Проте іноді неналежне сприйняття багатства може настільки спотворити сприйняття реальності, що людина починає переоцінювати себе та свої можливості, а відтак втрачає справжній фокус життя, спрямований на вічне. Тому Павло звертається з проханням до Тимотея, щоб той дав накази багатим – не порадив чи заохотив, а саме наказав. Грецький термін «παραγγέλλω / parangello», яким послуговується апостол, дослівно означає «наказувати, розпоряджатися, наставляти, навчати». Якщо, наприклад, глянути на вжиток цього терміна у Євангеліях Нового Завіту, то можна побачити, що тільки Ісус дає накази (Лк 5:14; 8:29, 56; 9:21; Мк 8:6), тому і в Діяннях апостолів, і в посланнях Павла згадуються накази для Церкви, які дали апостоли, бо вони отримали повноту своєї влади від Христа[2].

Чому Тимотей мав так прямо та відверто говорити з багатими? По суті, Тимотей повинен протверезити багатих для того, щоб вони не жили в ілюзіях, а розуміли, що всі дари ми отримуємо для служіння іншим. Цікаво, що серед дарів Святого Духа згадано також дар «давати» (Рим 12:8). Багатство нетривке, каже Павло, тому на нього надіятися не варто – варто надіятися на Бога (в. 17), бо, уповаючи на Нього, ми ніколи не будемо у програші, якщо «граємо у довгу гру»: «Надія ж не засоромить, бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим 5:5).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість завжди цінувати людей більше, ніж речі, і жити цими цінностями…

Contemplatio (споглядання)

У Євангелії від Марка читаємо, що один чоловік спитав Ісуса, що йому робити, щоб осягнути життя вічне. Коли Ісус порадив виконувати заповіді, то той запевнив, що дотримує їх змалку. Євангелист каже, що «тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за Мною”. 22. Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, мав бо великі багатства» (Мк 10:21–22). Щоб зрозуміти суть проблеми цього чоловіка, варто звернути увагу на інші слова Ісуса: «Бо де скарб ваш, там буде й ваше серце» (Лк 12:34). Найбільшим скарбом для багатого було його багатство – там було його серце. Найбільшим скарбом для Ісуса є людина, тому Він і віддав за нас Своє життя. Якщо люди стають нашим найбільшим скарбом, тоді ми хочемо служити їм нашими дарами, а серед них і багатством…


[1] R. J. Foster, The Pastoral Epistles. 1 and 2 Timothy, Titus, In B. Orchard, E. F. Sutcliffe (Eds.), A Catholic Commentary on Holy Scripture. Toronto. New York. Edinburgh: Thomas Nelson 1953, P. 1148.

[2] W. Radl, παραγγέλλω, παραγγελία, Vol. 3 P. 16. In H. Balz, G. Schneider (Eds.) Exegetical Dictionary of the New Testament. William B. Eerdmans Publishing Company, Grand Rapids, Michigan 1990.

4 коментарі до “27-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Поводження з багатством (1 Тим 6:17–21)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *