26-й тиждень після П’ятидесятниці. Понеділок. Справжність стосунків (Лк 14:12–15)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Він сказав також тому, що Його покликав: «Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; 13. але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. 14. І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, – тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.» 15. Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до Нього: «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім

Коментар до тексту

По дорозі до Єрусалиму Ісус навчає, що означає бути Його учнем. Короткі повчання Господа в домі фарисея, який запросив Його в гості, відображають думки Ісуса та підказують як Його можна наслідувати в щоденних справах: щедрість та безкорисливість – одні з тих рис, які роблять нас подібними до Нього…

Meditatio (розважання)

«І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, – тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.» В своїй книзі «Simply Christian» Ніколас Томас Райт пише, що прагнення до стосунків, є одним з кількох найважливіших, вроджених потреб людини. Він стверджує, що ми – люди – сотворені одні для одних: «Зрозуміло, іноді чудово побути на самоті. Якщо ви працюєте в шумному цеху заводу, або просто живете в тісноті, виїхавши куди-небудь на природу, ви відчуваєте глибоке блаженство. І навіть ті люди, які отримують задоволення від спілкування з іншими, іноді втомлюються і сідають за книгу, або йдуть гуляти на самоті, щоб обміркувати свої думки в тиші, де не чути чужі голоси. На це сильно впливають особливості темпераменту, виховання і інші чинники нашого життя. Однак переважна більшість не хотіла б жити в постійній і повній самотності. Навіть сором’язливі по природі люди, або інтроверти зазвичай не хочуть постійно залишатися наодинці з собою. Правда, іноді хтось стає відлюдником з релігійних міркувань. Інші усамітнюються, щоб уникнути небезпеки: так, ув’язнений може вибрати одиночну камеру, щоб не стати жертвою насильства, яке панує всередині в’язниці. Але навіть люди, які роблять такий вибір, розуміють, що він не зовсім звичайний».[1]

Проблемою нашого часу, однак, є прикрий факт, що наші стосунки перестають бути щирими та відвертими. Вони стали надто діловими – тобто корисливими. Люди товаришують з тим, ким їм вигідно. Запрошують в гості тих кого вигідно. Або ж не запрошують нікого – бо невигідно, оскільки треба витрати час та ресурси на приготування. Краще чекати самому, що запросять тебе… Інколи, на превеликий жаль, навіть одружуються не через велике кохання, але тому, що так вигідно…

Ми втратили простоту, щирість та спонтанність. Сьогодні Ісус пригадує, що Бог задумав справжнє життя інакшим. Це життя, в якому ми є живими людьми, які нормально та природньо реагуємо на інших. Життя у Божому розумінні – це радість від служіння, спілкування та ділення. Справжнє життя – або є – або його немає – в ньому немає місця для імітації та розрахунків. Нагод для того, щоб бути щасливими – безліч. Важливо навчитися їх не втрачати, оскільки вони по своїй природі мають дійсно грандіозну перспективу…

Oratio (молитва)

Ісусе даруй мені здатність завжди слухати своє серце та керуватися ним у відношенні до інших…

Contemplatio (споглядання) Для наслідування Ісуса не потрібно багато – хіба трохи зусиль, щоб відважитися жити серцем…


[1] N. T. Wright. Simply Christian. Why Christianity Makes Sense. HarperCollins e-books 2009, P. – 30–31

1 коментар до “26-й тиждень після П’ятидесятниці. Понеділок. Справжність стосунків (Лк 14:12–15)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *