26-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Справжність стосунків (Лк 14:12–15)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Він сказав також тому, що Його покликав: “Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати; 13. але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих. 14. І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, тобі бо віддасться в день воскресіння праведних”. 15. Почувши це, один із тих, що за столом сиділи, сказав до Нього: “Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім”».

Коментар до тексту

По дорозі до Єрусалима Ісус навчає, що означає бути Його учнем. Короткі повчання Господа в домі фарисея, який запросив Його в гості, відображають думки Ісуса та підказують, як можна Його наслідувати в щоденних справах: щедрість та безкорисливість – одні з тих рис, які роблять нас подібними до Нього…

Meditatio (розважання)

«І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, тобі бо віддасться в день воскресіння праведних». У своїй книзі «Simply Christian» Ніколас Томас Райтпише, що прагнути взаємовідносин − це одна з декількох найважливіших вроджених потреб людини. Він стверджує, що ми, люди, створені одні для одних: «Зрозуміло, іноді чудово побути на самоті. Якщо ви працюєте в шумному цеху заводу або просто живете в тісноті, тоді виїхавши куди-небудь на природу, ви відчуваєте глибоке блаженство. І навіть ті люди, які отримують задоволення від спілкування з іншими, іноді втомлюються і сідають за книгу або йдуть гуляти самі, щоб обміркувати свої думки в тиші, де не чути чужих голосів. На це дуже впливають особливості темпераменту, виховання й інші чинники нашого життя. Однак переважна більшість не хотіла б жити в постійній і повній самотності. Навіть сором’язливі від природи люди або інтроверти зазвичай не хочуть постійно залишатися наодинці із собою. Правда, іноді хтось стає відлюдником з релігійних міркувань. Інші усамітнюються, щоб уникнути небезпеки: так, ув’язнений може вибрати одиночну камеру, щоб не стати жертвою насильства, яке панує всередині в’язниці. Та навіть люди, які роблять такий вибір, розуміють, що він не зовсім природний»[1].

Проблемою нашого часу, однак, є прикрий факт, що наші стосунки перестають бути щирими та відвертими. Вони стали надто діловими, тобто корисливими. Люди товаришують з тим, з ким їм вигідно, запрошують в гості тих, кого вигідно, або ж не запрошують нікого, бо невигідно, тому що треба витратити час та ресурси на приготування. Краще чекати, що запросять тебе… Інколи, на превеликий жаль, навіть одружуються не тому, що кохають одне одного, а тому, що так вигідно…

Ми втратили простоту, щирість та спонтанність. Сьогодні Ісус пригадує, що Бог задумав справжнє життя інакшим. Це життя, у якому ми є живими людьми, які нормально та природно реагуємо на інших. Життя у Божому розумінні – це радість від служіння, спілкування та ділення. Справжнє життя або є, або його немає, тобто в ньому немає місця для імітації та розрахунків. Нагод для того, щоб бути щасливими, безліч. Важливо навчитися їх не втрачати, тому що вони справді мають грандіозну перспективу…

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені здатність завжди слухати своє серце та керуватися ним у ставленні до інших…

Contemplatio (споглядання)

Для наслідування Ісуса не потрібно багато – лише трохи зусиль, щоб відважитися жити серцем…


[1] N. T. Wright. Simply Christian. Why Christianity Makes Sense. Harper Collinse-books 2009, P. 30–31.

4 коментарі до “26-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Справжність стосунків (Лк 14:12–15)”

  1. Франческа

    Ісусе, дай сили служити ближнім і відчувати радість від служіння. Слава Тобі Господи!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.