26-а неділя після П’ятидесятниці. Жити – також означає давати (Лк 12:16–21)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І Він розповів їм цю притчу: В одного багача земля вродила гарно. 17. І почав він міркувати, кажучи сам до себе: Що мені робити? Не маю де звезти врожай мій! 18. І каже: Ось що я зроблю: розберу мої стодоли, більші побудую і зберу туди все збіжжя і ввесь мій достаток 19. та й скажу душі своїй: Душе моя! Маєш добра багато в запасі на багато років! Спочивай собі, їж, пий і веселися! 20. А Бог сказав до нього: Безумний! Цієї ж ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав, кому воно буде? 21. Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога

Коментар до тексту

Ісуса просять розв’язати родинний конфлікт відносно спадщини, але Він відмовляється бути учасником суперечки (Лк 12:13–15). Проте це прохання спонукає Його сказати кілька слів про небезпеку зосередження на майні та вказати на проблеми, які може спричинити жадібність. Ісус розповідає притчу, яка вказує, на які небезпеки наражається той, хто покладає свою надію на багатство. Сила притчі в природному й зрозумілому зображенні події. Застереження, які Ісус висловлює в Лк 12 є паралельними до застережень вже висловлених в притчі про Сіяча, – в якій як перешкоди прийняття Божого слова згадуються випробування та багатства (Лк 8:4–15). Притча про Багача та Лазаря (16:19–31), як і розповідь про Заможного юнака (Лк 18:18–30) – доповнюють ці застереження, а слова з Нагірної проповіді не залишають тодішнім та сучасним мудрагелям місця для подальших лицемірних оправдань та пояснень: «Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу. 25 . Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати» (Лк 6:24–25).

Meditatio (розважання)

«Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість щоб багатіти в Бога.». В посланні до Коринтян апостол Павло навчає: «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь. 8. Одному бо дається через Духа слово мудрости; іншому, згідно з тим самим Духом, слово знання; 9. іншому віра у тім самім Дусі; іншому дар зцілення у тім єдинім Дусі; 10. іншому сила творити чуда; іншому дар пророкування; іншому розпізнавання духів, іншому різні мови, іншому ж тлумачення мов.» (1 Кор 12:7–10). Павло перелічує також багато інших дарів, серед котрих «дари зціляти, допомагати, управляти» (1 Кор 12:28). В іншому місці великий апостол каже: «Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри; 7. хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає; 8. хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає – у простоті; хто головує – дбайливо; хто милосердиться – то з радістю.» (Рим 12:6–8). Те, що ми отримуємо від Бога, дане нам на спільну користь – для служіння іншим. Служачи іншим ми також реалізуємо себе як особистості.

Найбільшим даром і найкращою дорогою життя Павло вважає «любов» – поясненню цього дару він присвячує цілу 13-ту главу першого послання до Коринтян. Проте «любов» у Новому Завіті – не емоції чи почуття, але служіння…

Євангелист Матей називає Божі дари талантами: «І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. 15. Одному він дав п’ять талантів, другому два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від’їхав.» (Мт 25:14–15). Ці таланти потрібно пустити у обіг, а не зарити в землю – приховати для себе (Мт 25:18, 25, 27).

Парадокс нашого життя полягає у тому, що ми збагачуємося тільки тоді, коли щось віддаємо від себе. Вода, яка не тече – стає мертвою. Натомість, коли ми ділимося з ближніми, виростає не просто наше відчуття сатисфакції, але і наша внутрішня особа. Тому ділення та давання робить нас подібними до Бога і неминуче урухомлює у нас духовне життя, або кажучи простіше – життя для якого ми створені…

Oratio (молитва)

Ісусе, Ти сказав: «Більше щастя – давати, ніж брати.» (Дії 20:35). Даруй мені силу служити тим даром, який Ти мені дав…

Contemplatio (споглядання)

Надмірне бажання володіння майном, бажання безпеки та відчуття самодостатності, охоплення жадобою, мертва порожнеча гедонізму та практичний атеїзм – ці характеристики окреслюють не тільки жадібного євангельського багача. На жаль сьогодні це є характеристиками багатьох т. зв. учнів Христа в XXI столітті. Проте вони настільки засліплені й лицемірні, що навіть не бачать у цьому трагедії. Тому ця притча є зверненням до учнів. Якщо учні не почують і не почнуть ними жити, світ ніколи не повірить у силу Слова, яке повертає мертвих до життя…

1 коментар до “26-а неділя після П’ятидесятниці. Жити – також означає давати (Лк 12:16–21)”

  1. Olenka Shkrobut

    “Ми збагачуємося тільки тоді, коли віддаємо вад себе…”
    Дякую за нагадування.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *