24-й тиждень після П’ятидесятниці. Вівторок. Світло, яке дарує Ісус (Лк 11:34–41)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Світло твого тіла твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне. 35. Гляди, отже, чи світло, що в тобі, не є темрява. 36 . Коли, отже, все тіло твоє світле й нічого темного не має, воно буде все в світлі, так, наче б освічувало тебе світло (своїм) сяйвом.» 37. Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. 38. Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом. 39. Господь сказав до нього: «От ви, фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства. 40. Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини? 41. Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.»

Коментар до тексту

Цей уривок, як і читання попереднього дня, є частиною ширшого дискурсу про полеміку між Ісусом та Його противниками (Лк 11:14–54). В Луки 11:33 Ісус заохочує вживати світло за призначенням – його не можна ховати, навпаки, воно має бути провідником. Відтак у Лк 11:34–36 читаємо про заклик до апостолів бути таким світлом. Якщо ми перебуваємо у світлі то будемо світити самі та провадити інших. Ігнорування світла дає місце темряві…

У наступних віршах (37–41) описано обід Ісуса в домі якогось фарисея, в часі котрого Господь говорить про контраст між внутрішньою та зовнішньою чистотою, який часто присутній в повсякденному житті фарисеїв. У віршах 37–41 маємо початок гострої дискусії, яка закінчиться аж у кінці одинадцятої глави – у двох наступних днях будемо читати її продовження. Хоча Мойсей не вимагав мити руки перед їдою, в традиції фарисеїв цей акт, як і багато інших формальних жестів, був дуже важливий. Ісус, однак, наголошує, що деякі з їх практик є добрими, якщо вони не залишаються тільки на рівні зовнішніх формальних актів і якщо фарисеї, при цьому, не занедбують найважливіше – любов та правосуддя.  

Meditatio (розважання)

«Світло твого тіла твоє око. Коли око твоє здорове, все твоє тіло світле; коли ж воно недуже, все тіло твоє темне.» Особа, перспектива та погляд на життя котрої є пошкоджені примітивним матеріалізмом, або ж неправильним уявленням про духовність, – як правило є сліпою до Божої правди, – тобто  до об’єктивної інформації про сенс життя та його призначення.

В грецькому оригіналі Євангелія, для означення ока вжите слово ἁπλοῦς/ гаплувс, котре має широкий ряд значень: «добрий», «щирий», «простий» «здоровий», «щедрий». Ще одним буквальним значенням цього слова є «єдиний, цілий, одиночний». Ісус вживає це поняття не випадково, оскільки вислів «єдине око» є грою слів як в грецькій так і в єврейській мовах, а відтак має важливий богословський сенс. Крім того грецька версія (LXX) Єврейської Біблії використовує  цей термін (ἁπλοῦς/ гаплувс/ єдиний, одиночний) для перекладу на грецьку мову поняття «досконалий». «Досконалий» – це той хто «цілеспрямовано» відданий Богові, той котрий повністю покладає своє серце на Бога.[1]

Людина з «єдиним/ цілісним/ цілеспрямованим/ здоровим/ щедрим оком» дивиться на світ Божими очима, бачить цей світ у всій його повноті, – гармонійно та цілісно,  й тому адекватно спрямовує свою діяльність та зусилля (духовні та фізичні). Цілісний погляд на світ можна мати тільки тоді, коли ми дивимося на нього через призму  Євангелія Ісуса Христа.

Ісус вказує фарисеям, що їхнє навчання про Бога та духовне життя є трохи не правильне (притемнене) й тому потребує переосмислення та зміни, але вони не хочуть вийти поза свої усталені уявлення. Світло Христового навчання надто разить їх духовний зір, який звик до напівтемряви. Тому в  іншому місці Євангелія від Луки Ісус каже: «Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть. Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.» (Лк 5:37–38) Коли молоде вино вливали до шкіряних бурдюків то воно ще трохи бродило й ці бурдюки розтягувалися, а потім переставали бути еластичними. Так вони могли зберігати вино і цілий рік. Якщо б, потім, у них захотіли знову влити молоде вино, то через бродіння вони б просто тріснули. Для того, щоб бачити світ таким, яким він є насправді – потрібно навчитися дивися на нього очима Ісуса, а для цього треба відкинути усі інші погляди та ракурси, які не відповідають Євангелії.

Oratio (молитва)

Засвіти в серцях наших, чоловіколюбче Владико, нетлінне світло твого богопізнання і відкрий мисленні очі наші, щоб ми розуміли твої євангельські проповідування. Вложи в нас і страх блаженних твоїх заповідей, щоб ми, перемігши всі тілесні похоті, провадили духовне життя, думаючи і діючи все, що угодне Тобі. Бо Ти єси просвічення душ і тілес наших, Христе Боже, і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. (Молитва перед Євангелієм на Літургії Св. Йоана Золотоустого)

Contemplatio (споглядання)

Щоденне читання та роздумування над Божим Словом, змінює наш погляд на Бога, ближніх, самих себе та світ навколо.


[1] C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-Rhetorical Commentary. Grand Rapids, MI;  Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009, P. – 232

1 коментар до “24-й тиждень після П’ятидесятниці. Вівторок. Світло, яке дарує Ісус (Лк 11:34–41)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *