23-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Свідчення Євангелія (1 Сол 1:6–10)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши Слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа, 7. і таким чином ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося Слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому 10. та очікувати з неба Його Сина, Якого Він воскресив із мертвих, – Ісуса, що визволяє нас від грядучого гніву».

Коментар до тексту

У цьому уривку Павло радісно висловлює подяку солунянам за їхнє щире прийняття Доброї Новини, незважаючи на всі випробування, які їх спіткали у відповідь на відречення від ідолів та повернення до живого і правдивого Бога. Найважливішим є те, що Євангеліє зробило у них свою роботу, а вони, своєю чергою, стали прикладом для всіх навколо. Хоча публічна демонстрація вірності Христові у превалюючій навколишній язичницькій культурі має свою високу ціну, непідробна радість нового життя, джерелом якої є Святий Дух, зробила із солунян чудових свідків Ісуса.

Meditatio (розважання)[1]

«І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши Слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа, 7. і таким чином ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї». Поширення Євангелії відбувається не тільки через проголошення Слова, але й щоденне свідчення життя християн – через приклад їхньої віри, любові та надії (1 Сол 1:3; 5:8; пор. 1 Кор 13:13). Навернення солунян сталося завдяки проголошенню Слова Павлом та його співробітниками, яке було увиразнене й засвідчене вражаючим і надихаючим прикладом їхнього жертовного життя. Відтак промовиста зміна навернутих солунян, які почали жити цілком новим життям – життям Євангелії посеред численних утисків та переслідувань, стала найкращою формою проголошення Божого Слова як у самому Солуні, так і далеко поза його межами.

У цьому короткому тексті Павло доволі стисло представляє своє навчання про Ісуса і підкреслює тільки дві центральні правди: є тільки один живий і правдивий Бог (пор. Ді 14:15–17; 1 Кор 8:4–6; Гал 4:8–9), а наша віра основана на Воскреслому Ісусі Христі – Божому Сині, на славне повернення Якого з неба зараз очікуємо (1 Кор 15:14). Важливим є те, що солуняни зуміли дуже природно і щиро засвідчити своїм життям про правдивого Бога життя. Усе богослов’я, усе те, що отримуємо у Христі, можна було побачити в них. І це промовляло до інших. Тому не важко зробити висновок, що поширення Доброї Новини є своєрідною ланцюговою реакцією певної низки автентичних свідчень змінених людей – джерелом було життя самого Господа Ісуса, потім свідчення Павла та його співробітників, згодом самих солунян, а далі й інших людей. Павло каже: «Від вас бо рознеслося Слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те» (в. 8).

Підтвердженням справжності нового життя християн у Солуні була радість, джерелом якої є Святий Дух. Коли особа належить Христові, коли вона починає жити у Христі, тоді Дух Христа стає нашим Духом (пор. Рим 8:9). Радість, за навчанням Павла, є одним із плодів Святого Духа (Гал 5:22–23). Також радість є результатом безумовного прийняття Божого Слова, і саме вона допомагає особі долати різні перешкоди, які можуть траплятися у її житті, і тому апостоли вміли радіти навіть серед переслідувань: «Вийшли апостоли із синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса» (Ді 5:41).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені здатність жити Доброю Новиною на щодень…

Contemplatio (споглядання)

Свідчити можна тільки пережите. Особистий досвід завжди є переконливішим, ніж розповіді про чужий. Справжній досвід вічних речей настільки змінює свідомість та орієнтири, що людина може мати мир і радість навіть серед найнесприятливіших обставин життя. Павло каже, що солуняни почали наслідувати приклад його життя, його спіробітників і Господа (в. 6). Приклад любові Христа виявився в житті апостолів, і це переконало солунян. Яким є мій особистий досвід зустрічі з Ісусом Христом? Як цей досвід зумовлює моє життя та свідчення?


[1] Деякі думки в розважанні основані на: Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2579; The Navarre Bible. Saint Paul’s Letters to the Thessalonians, and Pastoral Letters. With a commentary by members of the Faculty of Theology of the University of Navarre. Dublin: Four Courts Press, New York: Scepter Publishers 2005, P. 21.

3 коментарі до “23-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Свідчення Євангелія (1 Сол 1:6–10)”

  1. Господи ,допоможи мені радіти завжди ,незважаючи на обставини,радіти від того що ти врятував мене від погибелі і дарував мені вічне життя

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.