21-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Пізнання Божої волі (Кол 1:1–2, 7–11)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Павло, Божою волею апостол Христа Ісуса, та брат Тимотей 2. святим у Колоссах і вірним братам у Христі: благодать вам і мир від Бога, Отця нашого! 7. Ви навчилися від Епафра, нашого любого товариша у службі, який для вас є вірним Христовим слугою. 8. Він і виявив нам любов вашу духовну. 9. Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні, 10. щоб жити вам життям, достойним Господа, і подобатися Йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі і зростаючи у спізнанні Бога, 11. покріплені всякою силою завдяки Його славній потузі, щоб осягнути всяку витривалість і довготерпеливість із радістю».

Коментар до тексту[1]

Колосси були незначним містом у малоазійській Фригії (приблизно 150 км від Ефеса в римській провінції Мала Азія, сучасна Туреччина). Колоську церкву заснував не Павло – він не бував у тій місцевості (Кол 1:4; 2:1), а один із його помічників, колосянин на ім’я Епафрас. Перебуваючи у в’язниці (Кол 4:10), Павло приблизно у 54–55 роках пише з Ефеса колоським християнам (хоча він міг написати цього листа і під час перебування у в’язниці в Кесарії у 58–60 роках або навіть у Римі на початку 60-х років), щоб виправити деякі серйозні блуди, які вкоренилися в їхній громаді, і наставити їх у християнському житті. Послання до Колосян можна умовно поділити на дві частини: доктринальну (1:1–3:4) та практичну (3:5–4:18). Після вступного привітання Павло дякує Богові за віру і любов колосян та молиться за їхнє зростання у Христі й надалі. Павло згадує також Тимотея, позаяк він працював із Павлом на території західніше від Колоссів, тому міг бути знаний адресатам. Хоча Колосси були маленьким містечком у розвинутому сільськогосподарському краї, цей регіон відзначався великим засиллям магії та різних язичницьких культів. Павло згадує Епафраса як працьовитого та смиренного лідера, який служив справі Євангелія у Колоссах, Лаодикії та Ієраполісі (Кол 4:12–13), і окреслює його як «вірного слугу Христа» (в. 7), тобто образно характеризує його як смиренного Божого служителя.

Meditatio (розважання)

«Тому й ми від того дня, коли почули, не перестаємо за вас молитися та просити, щоб ви дійшли до повного спізнання Божої волі в усякій мудрості та духовнім розумінні». Павло молиться за те, щоб колосяни «дійшли до повного пізнання Божої волі», тобто, віруючі повинні бути свідомі Христового бажання, як вони повинні поводитися. Фальшиві учителі часто представляли Божу волю як незнану та невідому або таку, яку можна пізнати тільки через участь у таємних ритуалах. Павло гостро відкидає такі ідеї – послідовники Христа завжди сповнені знання Його волі, тому можуть жити так, як подобається Богові, адже вони знають, що є важливим для Нього.

Різні містичні культи завжди представляли знання як щось таємниче та сховане, тому навчали, що тільки інсайдери, які беруть участь у таємничих обрядах, можуть отримати істинне знання. На противагу цьому Павло молиться, щоб колосяни були сповненні цього Божого знання. Трохи далі у листі Павло вказує на мету свого служіння: «Я хочу, щоб ви знали, яка в мене велика боротьба за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, 2. щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, збагатити повним розумінням для досконалого спізнання Божої тайни – Христа, 3. у Якому сховані всі скарби мудрости і знання» (Кол 2:1–2).

У Біблії концепція мудрості завжди пов’язана з Богом − Джерелом усякої мудрості. Отож мудрою є людина благочестива: «Хто мудрий, нехай це зрозуміє! Розумний нехай це знає! Бо путі Господні праві, і праведники ходять ними, а грішники на них спотикнуться» (Ос 14:10); «Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи нагоду» (Кол 4:5); «Ваша слухняність дійшла до всіх. Ви – моя радість, але я хочу, щоб ви були мудрі в доброму і від зла чисті» (Рим 16:19).

Павло навчає, що бути мудрим означає «жити життям, достойним Господа, і подобатися Йому в усьому, приносячи плід у всякому доброму ділі» (в. 10). Ми не шукаємо знання, мудрості чи духовного розуміння для того, щоб ними вихвалятися, але, люблячи Бога і ближніх, віддзеркалювати Божий образ у світі. Тому знання Бога насамперед означає досвід Бога, а не просто інтелектуальне розуміння. Чим більше віруюча людина довіряє Богові та підкоряється Його волі, тим більше вона стає обізнанішою з Божими дорогами та із самим Богом.

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за дар і досвід Твоєї любові…

Contemplatio (споглядання)

Говорячи про інтелектуальне знання, апостол Павло навчає: «Знання ж роздимає, а любов будує. 2. Коли хтось думає собі, що він щось знає, той ще не знає, як треба знати. 3. Як же хтось любить Бога, той спізнаний Ним» (1 Кор 8:1–3). Апостол Йоан розвиває цю думку: «Любі, любім один одного, бо любов від Бога, і кожен, хто любить, народився від Бога і знає Бога. 8. Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог – Любов… 16. Ми пізнали й увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є Любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому. 17. Любов у нас звершується в тому, що ми маємо довір’я в День суду, бо як Він є, так і ми в цьому світі. 18. Страху нема в любові, а навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. 19. Ми любимо, бо Він перший полюбив нас. 20. Коли хтось каже: Я люблю Бога, а ненавидить брата свого, той неправдомовець. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, той не може любити Бога, Якого він не бачить. 21. І таку ми заповідь одержали від Нього: Хто любить Бога, той нехай любить і брата свого» (1 Йо 4:7–8, 16–21).


[1] Деякі думки в коментарі та розважанні основані на: B. M. Metzger. The New Testament. Its Background, Growth, and Content. Third Edition. Abingdon Press Nashville 2003, P. 266–267; J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Сol 1:1–11.

3 коментарі до “21-й тиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Пізнання Божої волі (Кол 1:1–2, 7–11)”

  1. Дякую отче за вашу працю!Боже,наповни моє серце любовю,щоб я міг любити тебе всіма своїми думками і любити ближнього як самого себе

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *