20-й тиждень після П’ятидесятниці. Середа. Завершення Проповіді Ісуса на Рівнині (Лк 6:46–7:1)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Чому ви Мене звете: Господи, Господи, а не робите, що Я говорю? 47. Кожний, хто приходить до Мене, слухає Мої слова й виконує їх, – покажу вам на кого він схожий. 48. Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре. 49. Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика. 7:1. Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум

Коментар до тексту

Цей текст завершує Проповідь Ісуса на Рівнині (Лк 6:17 – 49). Ісус наголошує, що «важать дії, а не  лише слова (Лк 6:43 – 49). Він застерігає своїх нових учнів, що вони мають демонструвати, що вони є його послідовниками, не словом, а ділом. Барвиста оповідь, розказана за допомогою ілюстрації, була б звичною для більшості читачів Луки. Влітку земля висихає і ґрунт твердіє. Недбалий будівник може звести дім з каменю й лози, не поклавши фундаменту на камінь. Коли взимку пройдуть дощі, то потоки води розмиють землю і дім без фундаменту розвалиться. «Чому ви Мене звете: Господи, Господи, а не робите, що Я говорю?» – запитує Ісус.Бог не дозволить із себе насміхатися так лицемірно. Ось чому вкінці Ісусової історії руїна є «великою».[1]

Meditatio (розважання)

«Чому ви Мене звете: Господи, Господи, а не робите, що Я говорю?». Трохи історії у максимально скороченій формі. Господь (יהוה / JHWH) – власне ім’я Бога Ізраїля, яким Він об’явився Мойсеєві на горі Хорив (Вих 3:12 – 15). Бог у розмові з великим пророком пояснив своє ім’я наступним чином: «Я буду з тобою/ אֶהְיֶה עִמָּ֑ךְ / ehyeh immak» (Вих 3:12). Потім Він ще виразніше пояснив Мойсеєві значення цього імені: «אֶהְיֶה אֲשֶׁר אֶהְיֶה / ehyeh asher ehyeh / Я Той Хто  Є» (Вих 3:14а). Далі в тексті (напр. Вих 3:15 і наступні вірші) Боже ім’я передається уже в номінальній формі, яку ми зазвичай зустрічаємо в Біблійному тексті – «יהוה / JHWH – дослівно «Я  Є». На основі заповідей даних у Вих 20:7 та Лев 24:11 поступово це ім’я почало вважатися nomen ineffabile   «невимовним ім’ям», яке євреї в побуті заміняли словом «הַשֵּׁם / hashem / ім’я».[2]

В молитвах, або при читанні Писання, священне ім’я заміняли іншим словом «אֲדֹנָי / Adonai» – дослівно «Господь». Відтак перекладачі Єврейських Писань на грецьку мову (т. зв. Септуагінта – LXX), у всіх випадках де у єврейському тексті був цей священний тетраграматон (יהוה / JHWH) перекладали її словом «κύριος / kirios» – «Господь».

Багато сучасних дослідників вважають, що священне ім’я Бога  – «יהוה / JHWH/ Господь» – походить від дієслова «חָיָה / haya» – дослівно «бути живим», «зберігати та підтримувати життя». Відтак, саме слово «יהוה / JHWH/ Господь» розуміють як «той хто приводить до буття», «життя-податель», «податель існування». Вислів «אֶהְיֶה אֲשֶׁר אֶהְיֶה / ehyeh asher ehyeh» який ми перекладаємо українською як  «Я той хто  є» (Вих 3:14а)  – дослівно означає «Я (завжди) буду (той самий) хто Я Є (сьогодні)/ “I (ever) shall be (the same) that I am (to-day).[3]

Добра Новина полягає в тому, що цей величний Господь не просто привів нас до життя, але коли людина через гріхопадіння відійшла від Нього, він сам став людиною, й віддав Своє життя, щоб Ти і я могли жити вічно. Щоб мати це життя – потрібно навернутися й визнати, що Ісус є Господом усього мого життя. Здавалося б це очевидні речі, але нажаль у щоденному житті все виглядає трохи інакше – ми самі хочемо бути господарями свого життя. Більше ніж за 700 років до народження Ісуса Христа, Господь сказав через пророка Ісаю «Слухайте, небеса, вважай, земле, бо Господь говорить: «Дітей Я виховав і виростив, а вони збунтувались проти Мене. 3. Віл знає господаря свого, а осел ясла пана свого. Ізраїль нічого не знає, народ Мій не розуміє.» 4. Ой, люде грішний, народе, придавлений беззаконням, кубло лиходіїв, розбещені сини! Покинули Господа, занедбали Ізраїлевого Святого, відступились назад від Нього!» (Іс 1:2 – 4). Визнати Ісуса Господом усього свого життя, усім своїм серцем – означає розділити життя з Тим Хто Є, Хто Був і Хто завжди Буде…

Oratio (молитва)

Ісусе, проголошую Тебе Господом усього мого життя!

Contemplatio (споглядання)

Св. Августин сказав: «Якщо Бог стане на першому місці, все інше стане на свої місця». Якщо мого теперішнього, минулого та майбутнього – Ісус є Господь – тоді життя вийшло на правильну траєкторію…


[1]Міжнародний Біблійний коментар. Том 4. Євангелія та Діяння апостолів. Ред. укр. видання Т. Шманько, Львів, Свічадо 2019, С. – 220

[2]F. Brown, S. R. Driver, C. A. Briggs. Enhanced Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. Oxford: Clarendon Press 1977, Р. – 217

[3] W. Gesenius, S. P. Tregelles.  Gesenius’ Hebrew and Chaldee lexicon to the Old Testament Scriptures.  Bellingham, WA: Logos Bible Software 2003,  Р. –  337

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *