2-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Найважливіший пошук (Мт 6:31−34; 7:9−11)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? 32. Про все те побиваються погани. Отець же ваш Небесний знає, що вам усе це потрібне. 33. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться. 34. Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха7:9. Чи ж є між вами хтось такий, що коли син попросить у нього хліба, дасть йому камінь? 10. Або коли попросить рибу, дасть йому гадюку? 11. Тож коли ви, злі бувши, вмієте давати дітям вашим добрі дари, оскільки більш Отець ваш, що на небі, дасть дари тим, які Його просять».

Коментар до тексту[1]

Євангеліє дня є частиною Нагірної проповіді Ісуса (Мт 5−7), у якій Він представляє своєрідну Конституцію Божого Царства. У цьому читанні, яке поєднує у собі слова з двох різних уривків 6-ї та 7-ї глав, Господь вказує, на що повинні бути спрямовані наші зусилля, тобто на пошук Божого Царства, а також закликає до повної довіри до Того, Чия доброта та милосердя незрівнянно більше перевершують доброту батьків стосовно їхніх дітей.

Для східних народів слово «Царство» (малкута) означало ефективну, чинну, дієву владу царя та його законів на всій підвладній йому території і ніколи не розумілося абстрактно. Уся Біблія, від першої до останньої сторінки, дуже промовисто свідчить про таку ж діяльність Бога у Своєму Царстві. Цю подиву гідну й водночас драматичну історію (від Буття до Одкровення) Божої метаповісті, яка, властиво, є правдивою історією світу, коротко можна представити декількома словами, за якими стоять цілі історичні епохи та надзвичайні події: створення, гріхопадіння, Ізраїль, Христос, Церква, Нове Створіння.

Meditatio (розважання)

«Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться». Більшість богословів усіх часів одностайні в тому, що Боже Царство було основною темою вчення Ісуса. Цей термін для Нього та Його сучасників означав Боже панування над світом – коли будуть встановлені мир та справедливість на землі, а воля Божа буде і на небі, і на землі.

Хоча «Царство Боже» є найбільш поширеним терміном, автори Нового Завіту використовують й інші, по суті, синонімічні до нього. Наприклад, Матей 32 рази вживає свій варіант – «Царство Небесне» (Лука та Марко в аналогічних випадках послуговуються виразом «Царство Боже»). Серед синонімів, за допомогою яких інші новозавітні автори описують цю реальність, є: «царство Христа і Бога» (Еф 5:5), «царство Його улюбленого Сина» (Кол 1:13), «вічне царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа» (2 Пт 1:11), «царство нашого Бога і Його Христа» (Од 11:15). Окрім того, Ісус говорить про «моє царство» (Йо 18:36; Лк 22:30) та «царство мого Отця» (Мт 26:29). Його співрозмовники, відповідно, кажуть: «твоє царство» (Мт 20:21; Лк 23:42). Є також багато згадок про «царство» без будь-яких означень (Мт 24:14; 25:34; Лк 12:32; Ді 20:25). Усі ці варіанти можуть мати дещо різні конотації, однак завше окреслюють ту саму реальність, що й фраза «Царство Боже». Деякі з них виразно вказують, що немає різниці між Божим Царством і Царством Христовим (див. 2 Пт 1:11; Од 11:15)[2].

Віра (довіра), якої вимагав Ісус, щоб Царство пустило своє коріння в людині, випливає також з певності про благість Отця – Він є Той, Хто досконало знає все, що нам потрібно. Отець дуже бажає подарувати нам Царство, і тому треба полишити будь-який страх і шукати Царство всім серцем – вкласти в нього всю свою активність.

Oratio (молитва)

«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

Contemplatio (споглядання)

Як щодня можна шукати Царство, тобто підпорядковуватися Божому правлінню у нашому житті? Відповідь така: поставити Ісуса та Його Євангеліє у центр нашого життя –жити згідно з Євангелієм, дозволити Святому Духові керувати нашим життям. Коли ми приймаємо якесь рішення, варто спитати себе: «Що зробив би Ісус на моєму місці?». Це також означає, за словами Ісуса, «не журитися завтрашнім днем» – не жити ні минулим, ні майбутнім, бо першого вже немає, а другого ще немає. Важливо навчитися, як часто казав Генрі Ноуен, «жити тут і тепер», тобто бути присутнім у кожній хвилині нашого життя, бути уважним до інших і до себе, слухати інших і своє серце…


[1] Коментар до тексту та розважання взяті з о. Юрій Щурко. Термін ζητέω в Євангелії Св. Луки: лінгвістично-екзегетичні студії. Opole, Opolska Biblioteka Teologiczna 2016, С. 273−274.

[2] Catholic Bible Dictionary / ed. by S. Hahn. – New York: The Doubleday Religious Publishing Group, 2009. – Kindle ed. – Kindle loc. 510.

1 коментар до “2-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Найважливіший пошук (Мт 6:31−34; 7:9−11)”

  1. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    Сьогоднішнє Слово закликає нас не журитися про земні речі, надто не клопотатися ними, але мати дитячу довіру до нашого люблячого Небесного Тата. Адже Він знає про всі наші потреби, – Він опікується нами!
    «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його,- а все це вам додасться.»
    Царство Боже… Як і де його шукати?..
    Коли роздумувала над цим, пригадалося місце з Писання:
    «Бо Царство Боже не пожива й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.»
    (Рим.14:17)
    Саме такий порядок, – бо тільки праведне життя наповнює серце глибоким внутрішнім миром, що понад усяке розуміння; а Божий мир, в свою чергу, приносить неземну радість. Бог хоче, щоб повною була наша радість, щоб ми досягли повноти зросту Христа. Тому маємо прикладати багато зусиль, щораз більше зміцнюючи і утверджуючи Царство Боже всередині нас. Жити Божим Словом,
    Св. Євхаристією, надхненнями Святого Духа, щоб стати зрілими християнами, щоб Царство Боже ширилося через нас.
    «Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
    Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.»
    (2 Петр.1:10,11)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *