Покров Пресвятої Богородиці (Лк 10:38−42; 11:27−28)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж вони були в дорозі, Він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла Його в хату. 39. Була ж у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла”. 41. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї”. 11:27. Коли Він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до Нього: “Щасливе лоно, що Тебе носило, і груди, що Тебе кормили”. 28. А Він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають”».

Коментар до тексту

Історично підставою для святкування празника Покрову Богородиці була подія чудесного порятунку міста Константинополя від облоги арабів на поч. Х ст. Св. Андрій Юродивий бачив, як підчас молитви у храмі Пресвятої Богородиці, де перебувала Її риза, Пречиста Діва у супроводі св. Йоана Хрестителя і св. Йоана Богослова після молитви перед престолом зняла зі Своєї голови хустку-омофор і розстелила її над народом у храмі. Інформація про чудо швидко поширилася серед вірних, вороги відступили, а місто було врятоване. До 1453 року (рік захоплення Константинополя турками-османами) греки святкували це свято, а пізніше воно прийшло і на наші українські землі. Зважаючи на нашу складну та драматичну історію, свято Покрову Богородиці стало у нас надзвичайно популярне, особливо серед тих, хто стояв в обороні нашої землі: від козаків на Запоріжжі –до героїчних вояків УПА. Сьогодні, в час підступної війни путінського режиму проти України, наші хоробрі захисники не раз досвідчували силу молитовного заступництва Пресвятої Богородиці, яке ми називаємо Покровом.

На багато Богородичних свят читаємо Євангеліє про сестер Лазаря з Витанії – Марту і Марію. Цей уривок особливо підкреслює ті чесноти, які в унікальний спосіб уособлювала Пречиста Діва Марія.

Лука розповідає про Марію з Витанії, сестру Лазаря, яка, «сівши в ногах Господа, слухала Його слова» (Лк 10:39). І коли її схвильована сестра Марта зрозуміла, що не встигає приготувати на стіл, то попросила Ісуса, аби Він сказав Марії, щоб та їйдопомогла (Ісус був як мінімум з 12-ми апостолами, якщо не з усіма 70-ма, тому Марта чисто по-людськи переживала, що не встигне сама приготувати їжу для стількох людей[i]), то Ісус у відповідь каже: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї» (Лк 10:42). Тобто Господь хвалить Марію за поставу учня, адже «сидіти біля ніг якоїсь людини означало, просто кажучи, вчитися від неї. А біля ніг раввина сидів лише той, хто сам хотів стати раввином. Тут не мається на увазі навчання заради самого навчання. Марія просто спокійно зайняла своє місце майбутнього вчителя і проповідника Божого Царства. І в цьому Ісус її схвалює»[ii]. Отже, «Марія представляє усіх тих жінок, які, слухаючи промови Ісуса про Царство, відчувають, що Бог закликає їх як слід прислухатися, щоб пізніше самим звіщати те саме»[iii]. Тому «в уривку йдеться про заклик Ісуса, який зміщує кордони та умовності між людьми. Його учнями та свідками покликані бути як чоловіки, так і жінки»[iv].

Meditatio (розважання)

«Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала Його слова». Коли Господь є поруч, Марія приймає найкраще рішення – слухає Його слова. Може бути так, що інколи, навіть задля Божих справ, ми звертаємо увагу на багато другорядних речей, які заполонюють нас, і, зрештою, опускаємо найважливіше. Проте цей євангельський текст не є закликом до того, щоб увесь свій час витрачати на молитву або читання Божого Слова, занедбувати родинні обов’язки чи обов’язки свого стану.

Натомість цим уривком Лука хоче підказати нам, що є речі, які мають бути пріоритетними, і ми маємо вчитися організовувати свій час так, щоб у рутині виконання щоденних справ знаходити час на зустріч із Богом та слухання Його Слова.

Справжнє переживання Божого Слова не відриває нас від реальності і не спричиняє хаосу в нашому житті. Навпаки, Боже Слово гармонізує його, дає змогу зрозуміти, на чому варто більше зосередитися, а що, може, й не вартує аж так багато уваги. Боже Слово, живе та діяльне (пор. Євр 4:12), завжди скріплює наші духовні сили, допомагає правильно фокусувати нашу увагу й робить нас здатними ефективніше використовувати час.

Чому? Бо цим Словом Господь створив світ (Пс 32:6), підтримує його (Євр 1:3) та буде судити у часі Парусії – Другого славного приходу Ісуса Христа (Йо 12:48). Боже Слово є конститутивним елементом нашого буття – воно створило нас, тому, коли його слухаємо, то приводимо до гармонії, тобто у відповідність до Божого задуму, усе наше життя. У Божому Слові, зрештою, представлено тисячі моделей поведінки, які треба наслідувати та яких уникати. Щоденне заглиблення у Боже Слово через Lectіo Divina – найкращий спосіб будувати своє життя згідно з Божою волею та бачити в ньому сенс. Сам Ісус дає нам пораду: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже Слово і його зберігають» (Лк 11:28).

Oratio (молитва)

Господи, даруй мені дар слухання Твого Слова та навчи завжди вибирати кращу частку…

Contemplatio (споглядання)

Десять хвилин, присвячених щодня для Lectio Divina, поступово назавжди перемінять наше життя…


[i] Gundry R. H., Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanation with A Literal Translation, Baker Academic 2010, P. 586.

[ii] Wright N. T., Luke for Everyone. Westminster John Knox Press 2004, Kindle Edition, P. 130−131.

[iii] Там само. − P. 131.

[iv] Там само. − P. 131.

2 коментарі до “Покров Пресвятої Богородиці (Лк 10:38−42; 11:27−28)”

  1. Франческа

    Дякую Господи за Твоє Слово. Дякую, що навчив меге слухати Його, допоможи зберігати і виконувати. АМІНЬ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *