16-й тиждень після П’ятидесятниці. Вівторок. Життя за Духом Закону (Мк 7:5-16)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Отож питали Його книжники та фарисеї: “Чому Твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?”. 6. Він же відповів їм: “Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами Мене почитає, серце ж їхнє далеко від Мене; 7. та вони марно Мене почитають, навчаючи наук – наказів людських. 8. Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді”. 9. І сказав їм: “Красненько відкидаєте Заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання. 10. Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і хто проклинає батька або матір – смерть такому! 11. А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері − корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, 12. тим-то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері. 13. Тож ви якраз касуєте Слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, та й чимало іншого такого чините!”. 14. І прикликавши знову народ, промовляв до нього: “Слухайте Мене всі й розумійте! 15. Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити, лише те, що виходить з людини, те осквернює людину. 16. Хто має вуха слухати, хай слухає!”».

Коментар до тексту

У сьогоднішньому євангельському уривку фарисеї дискутують з Ісусом про релігійну чистоту, у книзі Левіт цій темі присвячено11−15 глави. У розмові з фарисеями Ісус указує на розбіжності їхніх традицій із Божими Заповідями.

Фарисеї були нащадками хасидеїв – благочестивих людей, які у ІІ ст. до Христа свідчили віру в єдиного Бога серед численних утисків язичницької культури. Дослівно слово фарисей з єврейської на українську можна перекласти як «відокремлений», «ревнитель». Представники цього руху вірили у призначення наперед, і хоча вважали, що історія перебуває під Божественним контролем, визнавали свобідну волю. Також вірили у безсмертя душі та воскресіння тіла, ангелів та авторитет усного передання. На їхню думку, «релігія полягає у підпорядкуванні Закону; Божа милість дається тільки тим, хто зберігає Закон».

Під «чистим» визнавці юдаїзму розуміли усе, що пов’язане з Богом та веде до Нього, під «нечистим» − усе, що веде від Бога та остаточно провадить до смерті.

Meditatio (розважання)

«Тож ви якраз касуєте Слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, та й чимало іншого такого чините!». Незнання Божого Слова − це незнання Христа, нерозумінням Його Духа та намірів. Справжнє пізнання Писання налаштовує людину на Божий спосіб думання, провадить до свободи, позбавляє страху, виховує великодушність та прививає іншу логіку життя.

Святе місце порожнім не буває. Якщо людиною не керує Святий Дух, тоді вона мимоволі зосереджується на букві. Так твориться безплідне передання. Людина починає жити байками і навчає таких байок інших. Так легше, бо байки можна пристосовувати до себе. Людське передання – дуже вигідна справа, адже ним можна маніпулювати для власної користі. Такий спосіб життя, однак, зупиняє усякий розвиток, а людина, живучи у віртуальному світі, потроху стає в’язнем свого засліпленого «я».

Святим Духом ні керувати, ні маніпулювати не можна. Це Дух справжнього життя та свободи. Святий Дух відкриває нам значення Писання і дарує життя, яке криється у Ньому. Святий Дух − це завжди Дух миру, радості, віри, надії та любові…Читаючи Писання в Божому Дусі, ми уникаємо редукції нашого життя та стаємо відкритими до усього нового та життєствердного…

Oratio (молитва)

Святий Душе, просвічуй мій розум, щоб розуміти Писання. Даруй мені ласку, аби Боже Слово, живе та діяльне, формувало мій світогляд та щоденну поведінку. Даруй мені чутливість до Твого подиху, щоб я завжди був відкритий / відкрита до Божих задумів та Його волі…

Contemplatio (споглядання)

Щоденне молитовне роздумування над Божим Словом навчає нас розпізнавати Божі дороги та відкриватися на Божу волю в нашому житті…