15-й тиждень після П’ятидесятниці. Понеділок. Зцілення кровоточивої жінки (Мк 5:24-34)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«…Тож пішов з Ним. Слідом же за Ним ішло багато люду, що тиснувся до Нього. 25. А жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілася чимало від лікарів численних та витратила все, що мала, а допомоги ніякої не зазнала, ба, навпаки, ще гірше було їй, 27. почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась Його одежі. 28. Мовляла бо: “Як доторкнуся до Його одежі − видужаю”. 29. І всох тієї ж хвилини витік її крови, і вона зчулася тілом, як одужала від хвороби. 30. Ісус же, відчувши негайно у Собі, що з Нього вибуло сили, обернувшись до народу, спитав: “Хто доторкнувся до Моєї одежі?”. 31. Учні ж Його сказали Йому: “Бачиш, як натовп тиснеться до Тебе, а питаєш: Хто Мене доторкнувся?”. 32. Отож озирнувся навколо Себе, щоби побачити ту, що вчинила так. 33. Жінка ж, налякана й тремтяча, − знала бо, що сталося з нею, − приступила, впала перед Ним та й оповіла всю правду. 34. А Він же їй: Дочко, тебе спасла віра твоя. Іди в мирі й будь здорова від своєї недуги».

Коментар до тексту

Історію про зцілення кровоточивої розповідають також Матей (9:18−26) та Лука (8:40−56). Це чудо трапилося тоді, коли Ісус на прохання Яіра іде до його дому, щоб допомогти його дочці, і, виявивши, що вона вже померла, воскрешає її. Отож, чуда Ісуса, об’єднані в Мк 4:35−5:43, засвідчують, що Він має владу над будь-якими силами, які поневолюють людину: зовнішніми (сили природи чи демони) та внутрішніми (хвороби чи смерть).

Марко також показує, що віра, навіть така боязка, як у кровоточивої жінки, дуже важлива та має особливу цінність, позаяк може «мобілізувати» Бога. Жінка була настільки мудра, що зосередилася не на своїй хворобі, але на Ісусі, її віра була більша за страх. Коли ж її викрили, вона відверто розповіла, що Ісус зробив їй.

Сила Ісуса виявляє безсилля будь-яких «сил», які в різних формах (катастрофи, напади демонів, хвороби, смерть) протистоять Богові та людям. Марко засвідчує, що Ісус спроможний їх подолати. Усі чуда, однак, вимагають від нас одного – довіри, а чотири Євангелія засвідчують, що Ісус гідний її: те, що Він обіцяє, завжди виконує (Лк 1:1−4). Цей текст дуже промовисто демонструє, що тільки Божа сила абсолютна, а фізична смерть не є завершенням людського життя. Тому зустрітися з Ісусом та пізнати Його – це зустрітися з Життям та пізнати Бога.

Meditatio (розважання)

«Почувши про Ісуса, підійшла в юрмі ззаду та й доторкнулась Його одежі». Почувши про Ісуса, жінка відразу робить те, що від неї залежить, а далі діє Бог. Поклавши надію на Нього, вона не була посоромлена (пор. Рим 5:5). Так може бути з кожною особою, яка дає змогу Богові бути Богом… Така віра та надія завжди дивує Ісуса. Матей розповідає, що почувши з уст римського сотника слова, повні довіри до Нього, «Ісус здивувався і сказав тим, що за Ним ішли: “Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри”» (Мт 8:10).

Іноді здається, що наша слабка віра та безнадія не тільки засмучують Бога, але й унеможливлюють грандіозні зміни, які уже могли б відбутися у світі, якби ми не були такі сліпі та літеплі.

Жінка поставилася серйозно до Ісуса, і це кардинально змінило її життя. Для мене дуже важливі слова, які написав апостол Павло до спільноти у Солуні після того, як довідався від Тимотея, що три його суботні проповіді про Ісуса в синагозі не були марними: «І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас Слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді − як Боже Слово, що й діє у вас, віруючих» (1 Сол 2:13). Прийнявши з довірою слово Павла як Боже Слово, солуняни дозволили Богові змінити їхнє життя назавжди.

Чуючи Слово Ісуса в Писанні та слухаючи слово про Ісуса, ми завжди маємо можливість зреагувати на нього так само, як це зробила кровоточива жінка та солуняни…

Oratio (молитва)

Ісусе, закарбуй у моєму серці приклад віри та надії кровоточивої жінки… Не дозволь, щоб слабкість моєї віри зупиняла Твою силу в моєму житті…

Contemplatio (споглядання)

На прикладі зцілення кровоточивої жінки Марко засвідчує, що ти і я дуже цінні для Ісуса. Однак для того, щоб ми відчували Його силу в нашому житті, нам треба кожного дня «ставити» на Нього все. Великий євангелізатор латинської Америки Йосиф Прадо Флорес в одній зі своїх книжок пише: «Бог не вимагає багато. Він потребує всього…».

2 коментарі до “15-й тиждень після П’ятидесятниці. Понеділок. Зцілення кровоточивої жінки (Мк 5:24-34)”

  1. Слава Ісусу Христу! Інформація про звичаї в той час каже, що кровоточива жінка була відважною особою: знала ж як буде покарана, коли виявиться що усвідомлюючи свою “нечистоту” була в середовищі “чистих” та ще й доторкнулася…Цей уривок дав мені розуміння:
    1- я створена на образ і подобу, маю свою вільну волю і тому зобов’язана робити в своїй хворобі те що притаманне людині (молитися, іти до лікаря, приймати ліки), а все що мені не під силу – віддати Богу.
    2-Я маю чинити волю Божу в супереч умовностям/звичаям/правилам суспільства. Це потребує часом великих зусиль і мужності.
    3- Це ласка Божа коли я бачу чудо=дію Бога в своєму житті. Зцілена ж побачила що здорова! 4- Мати сміливість засвідчити дію Божу перед іншими людьми. Страх пропав, бо відчуваю разом із зціленням як любов наповнює мене… а де є любов, страху не має. Коли я свідчу, стаю знаряддям в руках Господа – і можливо через це свідчення хтось утвердиться у вірі…
    Нехай все буде на Славу Божу!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.