Lectio (читання)
«І казав їм: “Уважайте, що чуєте! Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам, що слухаєте. 25. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, заберуть і те, що має”.
26. І казав: “Із Царством Небесним так, як з отим чоловіком, що кидає насіння в землю: 27. чи спить він, чи встає, чи то вночі, а чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як − він сам не знає. 28. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. 29. А коли плід доспіє, він зараз же із серпом посилає, бо жнива настали”.
30. І мовив: “До чого прирівняємо Царство Боже або у якій притчі ми його появимо? 31. Воно − немов зерно гірчичне, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. 32. А як посіявши, виростає, стає більшим над усю городину, а віття пускає таке велике, що й небесне птаство в його тіні може сховатись”.
33. І багатьма такими притчами Він проповідував їм слово, оскільки вони могли зрозуміти. 34. Без притчі не говорив Він їм; на самоті ж пояснював усе Своїм учням».
Коментар до тексту[1]
Цей уривок Євангелія містить низку повчань Ісуса, який для того, щоб передати Свої думки, послуговується прислів’ями та притчами. У 24−25 віршах Ісус вживає образи мір та ваг на ринку, щоб пояснити, від чого залежить плодоносність Слова, яке слухають Його учні: наскільки вони будуть відкриті на Його навчання, настільки будуть здатні розуміти таємниці Божого Царства, вміщені у цьому Слові. Хто не має в собі світла віри (про яке йдеться у попередніх віршах у Мк 4:21−23) і не піклується про її поглиблення, той втратить навіть те Боже світло, яке має в собі.
Вірші 26−29 – це притча про зерно. Ісус навчає, що як зерно сіють у відповідну пору, так само і Боже Царство приходить до людини у відповідний час і розвивається в незрозумілий, але ефективний спосіб. І як приходить відповідний час жнив для збіжжя, так само колись надійде час суду, і тоді кожна особа отримає винагороду за плоди, які принесла її чи його віра та співпраця з Богом в Його Царстві, започаткованому на землі.
Вірші 30−32 містять притчу про зерно гірчиці. Гірчиця, яка росла навколо Галилейського озера, могла досягати навіть 3-х, а то й 5-ти метрів висоти. Тому Ісус вживає цей приклад росту від маленького зерна до великої рослини. Дуже подібно Ісус започатковує Боже Царство на землі: Він починає з малої групки учнів, яким проголошує Євангеліє спасіння. Усе це пізніше розвинеться до велетенських розмірів – до спільноти Його учнів увійдуть цілі народи.
Meditatio (розважання)
«До чого прирівняємо Царство Боже або у якій притчі ми його появимо? 31. Воно − немов зерно гірчичне, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі». Справді, складно знайти аналогію чи порівняння для Царства Божого. Ті, які вивчають Біблію, знають, що арамейське слово malkhuta завжди позначає «чинну та дієву владу царя, його правління на усій його території». Однак чим більше ми читаємо Євангеліє, тим більше нам відкривається особлива риса Божого Царства, тобто Божого царювання / правління, яке виявляється у служінні Своєму творінню. Про це свідчать розповіді про сотворення світу на початку книги Буття та про нове творіння у двох останніх главах книги Одкровення – загалом уся Історія спасіння… Усе життя Ісуса виявляється у служінні Словом, яке навчає (просвітлює) та діє (зціляє, воскрешає). Він і Сам сприймає Своє царювання доволі нетиповим для царя – у служінні: «Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб Йому служити, лише щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох» (Мк 10:45). Перед тим, як відійти з цього світу, на Тайній вечері Ісус омиває ноги Своїм учням…
У такий спосіб тихо і незвично Божа благодать входить у моє і твоє життя. Бог служить нам, щоб, потрохи преображуючи, навчити нас справжнього життя – служіння іншим…
Oratio (молитва)
Господи, дай мені мудрість бути відкритим на Твоє служіння для мене. Хай Твоя цілюща любов перемінює моє серце і панує у ньому, звільняючи мене від смертоносного егоїзму. Хай Твоє Царство виявляється у моєму радісному служінні іншим…
Contemplatio (споглядання)
Тайна Божого Царства присутня в малих, але дуже важливих речах та моментах, з якими стикаємося кожного дня: у щирому привітанні, радісній усмішці, у словах підтримки, тихій молитві за ближнього. Вчімося помічати у схожих діях зерна Божого Царства, які через відкритість та солідарність багатьох сердець колись виростуть у велике дерево. За малими та світлими речами завжди стоїть великий Бог…
[1] Коментар до цього уривку Євангелія ґрунтується на Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2220−2221.
Дякую за слово Боже і коментар до нього.
Дякую
Дякую Вам! ?
❤️🙏 дуже дякую