12-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Сила та влада Ісуса (Мк 1:23−28)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи: 24. Що нам та й Тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю-бо, хто Ти: Святий Божий!”. 25. Ісус погрозив йому: “Мовчи, вийди з нього!”. 26. Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього. 27. Здивувалися всі й один одного запитували: “Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються Його!”. 28. І вмить чутка про Нього розійшлася по всіх усюдах, по всій країні Галилейській».

Коментар до тексту

Описуючи екзорцизм у синагозі в Капернаумі (Мк 1:21), Марко хоче повідомити своїм читачам, що перед нами знак, який вказує на те, що в Ісусі до нас прийшло Боже спасіння. Це також потверджує, що Ісус − Божий Помазаник, Месія, Спаситель – значно могутніший за демонів: «Тепер світові цьому суд; тепер вигнаний буде геть князь цього світу» (Йо 12:31). Читаючи Євангеліє, зауважуємо, що з часом опозиція диявола до Ісуса стає ще більш явна: у пустелі вона була невидима для загалу й значно тонша; доволі помітна і навіть запекла у випадках з опанованими людьми; радикальна й цілковита у часі Страстей – «година і влада темряви» (Лк 22:53); найочевидніша, промовиста й тріумфальна перемога Ісуса в Його славному Воскресінні з мертвих[1].

Meditatio (розважання)

«І вмить чутка про Нього розійшлася по всіх усюдах, по всій країні Галилейській». У Новому Завіті прислівник εὐθὺς / euthus – дослівно «негайно, вмить, прямо, безпосередньо» вжито 59 разів, 42 з яких у Євангелії від Марка, який так часто використовує цей прислівник тому, що тоді мова не пливе, але стрімко несеться, і читач ніби наживо бачить зображувані події. Загалом стиль грецької мови Марка дуже простий – майже дитячий. Речення можуть починатися з дієслів, а слова − часто стояти поряд без сполучників. Видається, що рідною мовою автора могла бути арамейська, і тому його грецька, якою написане Євангеліє, така проста та навіть кострубата. Однак за цим стилем простежується грандіозне враження, яке справила на євангелиста особа Ісуса – Його слова, вчинки, Страсті та Воскресіння. Марко, немов мала захекана дитина, спішить розповісти читачам про Ісуса, бо він переконаний, що це найважливіша звістка, яку повинна почути кожна людина.

Зцілення та екзорцизми, які часто чинив Ісус, вказували, що Царство Боже наблизилося впритул. Усі люди, в життя яких увійшов Ісус, відчували неймовірні зміни, а в нужді та безвиході щоденних хворіб та злиднів раптово відкривалися небачені перспективи та горизонти. Усе це відбувалося від самого початку діяльності Ісуса – з першої миті, коли Він вийшов на прилюдне служіння і сказав: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Євангелію» (Мк 1:15). Матей так описує початок служіння Ісуса: «І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу і всяку недугу в народі. 24. Чутка про Нього розійшлася по всій Сирії, і приносили до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і Він оздоровлював їх. 25. А йшла за Ним велика сила людей з Галилеї, з Десятимістя, з Єрусалима, з Юдеї та із Зайордання» (Мт 4:23−25).

Позаяк Ісус навчав як повновладний (Мк 1:22), то й підтверджував Своє навчання екзорцизмами. Коли приходить Боже правління (Боже Царство), тоді біси не можуть мати місця в житті людей – саме тому вони кричали до Ісуса: «Що нам та й Тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю-бо, хто Ти: Святий Божий!» (Мк 1:24). Цей світ є Божим творінням, і тому коли Ісус, увійшовши в синагогу, відразу почав навчати (Мк 1:21), біс негайно (Мк 1:23 – в укр. перекладі «якраз» – гр. εὐθὺς / euthus) реагує на Його присутність. Марко називає біса «нечистим духом» на противагу Святому Духові, Який зійшов на Ісуса під час хрещення в Йордані (Мк 1:10). Дух викликає асоціацію із силою, тому євангелист хоче, щоб ми бачили, Хто насправді має силу в цьому світі (віці) і майбутньому, а хто заслуговує тільки на те, щоб Господь сказав до нього: «Закрийся!» (Мк 1:25). Грецьке дієслово φιμώθητι / fimoteti, вжите тут у наказовому способі, дослівно можна перекласти як «Закрий морду!» (Англ. Be muzzled! Shut up!). Позаяк це дієслово використано ще й у пасивному стані, то тут ідеться не про добровільний послух, а про домінантну силу Божого Духа, Який діє в Ісусі[2].

Oratio (молитва)

«Господь − то моя сила і щит мій! На Нього уповало моє серце, і допомоги зазнав я; тим і радіє моє серце, і я Його вихваляю піснею моєю» (Пс 28:7).

Contemplatio (споглядання)

Сьогодні немає місця, де не було б терпіння, злиднів, а люди не відчували би приреченості й безвиході. Та не всюди і не всі люди чули і знають, що розв’язати гордієві вузли їхнього життя може тільки Христос. Лише Він може принести світло, свободу, зцілення і надію. Будучи Його учнями, ми покликані посприяти тому, щоби Ісус увійшов у життя усіх цих людей, навіть у найвіддаленіших місцях, маргіналізованих середовищах чи субкультурах.


[1] The Navarre Bible. Saint Mark’s Gospel. With a commentary by members of the Faculty of Theology of the University of Navarre. Dublin: Four Courts Press, New York: Scepter Publishers 2005, P. 56−57.

[2] R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010, P. 140.

4 коментарі до “12-й тиждень після П’ятдесятниці. Середа. Сила та влада Ісуса (Мк 1:23−28)”

  1. Людмила

    Слава Ісусу Христу!
    О. Юрій, щиро дякую Вам за коментар і розважання!
    «А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що закричав, кажучи:
    «Що нам та й Тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто Ти: Святий Божий!»
    Ісус погрозив йому: «Мовчи, вийди з нього!»
    (Мр.1: 23-25)
    І нечистий дух залишив людину!
    Поділюся думками, які прийшли після розважання над цими трьома віршами.
    Диявол і злі духи знали, що з приходом Ісуса у світ, прийде і їхня повна загибель. Так і станеться в Другий Прихід Христа, в часі Страшного Суду! Тепер же виглядало, що ще не час… Але вже почався суд для князя цього світу та його слуг, бо у світ прийшло Світло, що проганяє всяку темряву. І суд довершився на Голгофському Хресті, де Ісус Своєю смертю подолав смерть!
    Ісус, виконуючи Свою основну місію Спасіння (проповідування Царства Божого, заклик до покаяння і навернення), милосердячись над людьми, руйнував також і діла диявола (зціляв від недуг, виганяв бісів). Він не був байдужим до людських страждань, не проходив мимо них, але був безкомпромісний у боротьбі зі злом. Своїм Словом Ісус вчить і нас бути милосердними, не дивитися на обличчя, не зважати на авторитети, бути радикальними християнами, безкомпромісними щодо зла. Не боятися говорити правду, не мовчати на гріх, бути завжди вірними Правді Христовій, тобто,-покірними і слухняними Слову Божому.
    Тільки тоді зможемо явитися переможцями зла, як у своєму житті, так і в житті потребуючих.
    Як написано:
    «Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас!» (Як.4:7)

    — Господи, допоможи мені вповні бути слухняною і покірною Тобі, Твоєму Слову і моїм ближнім, щоб могти жити переможним життям у Христі Ісусі! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *