11-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Повернення Сина Чоловічого (Мт 24:13−28)

Час прочитання: 8 хвилин

Lectio (читання)

«Але хто витримає до останку, той спасеться. 14. І ця Євангелія Царства буде проповідуватись по всьому світі, на свідоцтво всім народам. І тоді прийде кінець. 15. Отож, коли побачите «мерзоту запустіння», провіщену пророком Даниїлом, поставлену на святім місці, – хто читає, нехай розуміє! – 16. тоді ті, що в Юдеї, нехай втікають у гори, 17. а хто на покрівлі, хай не сходить узяти речі зі своєї хати, 18. і хто в полі, хай не повертається назад узяти свою одіж! 19. Горе вагітним і годуючим за тих днів! 20. Моліться, щоб ваша втеча не сталася взимку, ані в Суботу. 21. Скорбота ж тоді велика буде, якої не було від початку світу аж понині та й не буде. 22. І коли б ті дні не були вкорочені, ніхто б не врятувався, але заради вибраних будуть вкорочені дні тії. 23. І коли хто скаже тоді вам: Глянь, ось Христос, чи онде – не вірте, 24. бо встануть лжехристи та ложні пророки, які чинитимуть великі знаки й чуда, щоб, коли можна, звести навіть і вибраних. 25. Ось Я попередив вас. 26. Коли вам, отже, скажуть: Ось Він у пустині – не виходьте; ось Він у криївках – не вірте! 27. Як блискавка, що на сході блисне й вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Чоловічого Сина. 28. Де-бо є мрець, там і орли зберуться».

Коментар до тексту

Євангеліє дня − це частина останньої навчальної промови Ісуса в Євангелії від Матея, яка займає 23, 24 та 25 глави. Ціла 24 глава присвячена темі зруйнування Храму та подій, які передуватимуть Парусії – поверненню Ісуса наприкінці цього віку: у вв. 1−2 Ісус пророкує про зруйнування Храму; у вв. 3−14 Господь попереджає про численні випробування й лиха перед кінцем світу; у вв. 15−28, які творять основу сьогоднішнього читання, Ісус каже, щоб коли настануть випробування, учні втікали з Єрусалима та остерігалися різних чуток про прихід Сина Чоловічого; сам прихід описаний у вв. 29−35; у кінці глави Ісус ще раз заохочує учнів бути постійно насторожі (вв. 36−51).

Вислів «мерзота запустіння» взято з Дан 11:31 і 12:11 (пор. також Дан 9:27; 1 Мак 1:54), він стосувався статуї Зевса, якою сирійський володар Антіох Епіфан осквернив Храм 167 р. до Р. Хр. Після Розп’яття і Воскресіння Ісуса, у 40 році римський імператор Калігула, знаючи, що у такий спосіб образить євреїв, захотів поставити у Храмі свою статую, та цього не сталося тільки тому, що його вбили. У 70 році римські легіони оточили Храм і поставили там свої знамена. Тому Ісус казав, що коли учні побачать такі знаки, їм слід утікати. Цей час буде сповнений великих страхіть і випробувань. Рятуватися втечею будуть змушені вагітні та матері, які годують грудьми, ще важче це буде зробити з настанням зими, пересуваючись болотистими палестинськими дорогами, або втікати в Суботу, коли міська брама зачинена. Запозичивши мовні засоби з Дан 12:1 та Йоіл 2:2, Ісус змальовує картину жахливих страждань і поневірянь. Однак часи діяння диявола вкорочені, тому що повнота часу належить Господеві та його святим – вибраним (Мт 22:14; пор. Дан 7:21−22, 25−27). Як це часто буває в часи різноманітних криз, людей будуть уводити в оману заявами про різних лжемесій, проте прихід Сина Чоловічого ні в кого не залишить жодних сумнівів – учні одразу впізнають Ісуса[1].

Meditatio (розважання)

У Євангелії від Матея Ісус понад 30 разів означує Себе як «Син Чоловічий». Цей образ оснований на тексті з книги пророка Даниїла: «Бачив я в нічних видіннях, аж ось на небесних хмарах ішов ніби Син Чоловічий; дійшов Він до Ветхого Деньми, і приведено Його поперед Нього. 14. І дано Йому владу, славу й царство, і всі народи, племена та язики Йому служили. Влада Його – влада вічна, що не минеться, і царство Його не занепаде ніколи» (Дан 7:13−14). Пророк Даниїл використовує фразу «Син Чоловічий», щоб описати Особу, яка наближається до Ветхого Деньми й отримує вічне Царство (на противагу змаганням володарів усіх інших царств, про яких згадано в Дан 2:37−44 і які представляли тоталітарні та людиноненависницькі імперії). Тут, по суті, йдеться про месіанську фігуру, і тому фраза «Син Чоловічий» згодом стала месіанським титулом. Коли Ісус застосовує його до Себе, то цим засвідчує, що є Месією, інавґуратором та правителем Божого Царства.

Загалом вислів «син чоловічий» (євр. ben ʾādām; арам. bar ʾĕnāš; гр. huios [tou] anthrōpou) − це семітський вираз, який надає індивідуального характеру іменникові «людство», випереджуючи його словом «син». По суті, йшлося про «когось», «певну особу»[2]. У Євангелії від Матея цей вислів вживається у трьох основних значеннях: Ісус часто означує Себе Сином Чоловічим, коли мова йде про Його Страсті та смирення (11:19; 12:40; 17:12, 22; 20:28; 26:64); цей вислів підкреслює владу, яку Ісус має на землі (9:6; 12:8, 12:32; 13:37); третя група текстів висвітлює Його майбутній прихід як прославленого Царя, про Якого згадано в Дан 7 (13:41; 16:27–28; 24:27, 30, 37, 39; 25:31)[3]. Саме в цьому останньому значенні фраза «Син Чоловічий» вжита у тексті Мт 24:27.

У Мт 24:3 учні звертаються до Ісуса з двома запитаннями: одне стосується зруйнування Храму, а друге – настання παρουσία / parousia (гр. «прихід») та кінця світу, тобто теперішнього віку. Часто словом парусія означували візит царя, або ж його вживали, коли мова йшла про якесь чудо, яке засвідчувало втручання божества. Прихід Сина Чоловічого у славі і кінець світу учні сприймають як подію, що мала відбутися разом зі зруйнуванням Храму, і саме це знаменуватиме настання кінця світу. Однак, як Ісус уже зазначав у притчі про кукіль у пшениці (Мт 13:24−30, 36−43), потрібно розмежовувати прихід Сина Чоловічого у Своєму Царстві і Його прихід у кінці часів, щоб судити. Саме тому учні Ісуса мають виконати свою місію у період між цими двома подіями (тобто між Воскресінням і Його Другим славним приходом)[4].

Oratio (молитва)

«Маран ата!» (1 Кор 16:22). «Амінь, прийди, Господи Ісусе!» (Од 22:20).

Contemplatio (споглядання)

Остання промова Ісуса займає аж три глави. У цьому довгому тексті Господь навчає Своїх учнів, як вони повинні жити, очікуючи на Його повернення у славі. Найперше в Мт 23 Він застерігає їх від духовної шизофренії, тобто формального духовного життя та лицемірної поведінки. У Мт 24 Ісус повідомляє учням, що Храм буде зруйновано (що й сталося у 70 р.), а до Його приходу на землі відбудеться багато катаклізмів, зокрема будуть великі переслідування учнів та поява численних лжемесій. Повернення Господа у славі буде швидким і очевидним, тому про це не слід переживати, бо воно стане відоме відразу всім. Для учнів важливіше навчитися чувати, і цій темі присвячено три притчі в Мт 25: треба уподібнитися до мудрих дів, які зі світичами посеред ночі очікують на прихід Жениха (вв. 1−13), а щоб мати олію для світичів, розвивати свої таланти (вв. 14−30), служачи своїм ближнім у всьому, немов самому Христові (вв. 31−46). Тоді прихід Христа у славі стане нашим торжеством і нашою славою преображеного нового творіння…


[1] А. Леске. Євангеліє від Матея (Міжнародний Біблійний Коментар. Т. 4: Євангелія та Діяння апостолів). Пер. з англ. Львів, Свічадо 2019, C. 126; T. Wright. Matthew for Everyone. Part 2: Chapters 16−28. London SPCK 2002, P. 116−118.

[2] G. W. E. Nickelsburg. Son of Man. In J. J. Collins & D. C. Harlow (Eds.), The Eerdmans Dictionary of Early Judaism. Grand Rapids, MI; Cambridge, U.K.: William B. Eerdmans Publishing Company 2010, P. 1249.

[3] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Mt 8:20.

[4] А. Леске. Євангеліє від Матея (Міжнародний Біблійний Коментар. Т. 4: Євангелія та Діяння апостолів). Пер. з англ. Львів, Свічадо 2019, C. 125; T. Wright. Matthew for Everyone. Part 2: Chapters 16−28. London SPCK 2002, P. 114.

2 коментарі до “11-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Повернення Сина Чоловічого (Мт 24:13−28)”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *