Різдво Богородиці (Лк 10:38-42; 11:27-28)

Час прочитання: 8 хвилин

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: «Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.» 41. Озвався Господь до неї і промовив: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.»  11:27. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: «Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.» 28. А він озвався: «Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.»

В часі багатьох богородичних свят ми читаємо Євангеліє про сестер Лазаря – Марту і Марію. Цей уривок особливим чином підкреслює ті чесноти, які в унікальний спосіб уособлювала Пречиста Діва Марія. Однак, перед тим як поглянути на цей текст, важливо звернути увагу на кілька попередніх уривків – тобто трохи ширший контекст читання свята, який дозволить нам глибше зрозуміти чому Церква в день свята Різдва Богородиці читає уривок про Ісуса, який гостює в домі Лазаря, а  також згадує про особливу поведінку його сестер.

В першому уривку, який потрібно взяти до уваги, в Лк 10:21-24 Ісус каже:  «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося. 22. Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!» 23. Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: «Щасливі очі, що бачать, що ви бачите. 24. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.»

В другому уривку, який вже безпосередньо межує з нашим читанням свята, на самому початку читаємо, що «якийсь законовчитель устав, щоб Його (Ісуса) випробувати, та й каже: «Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?» (Лк 10:25).

Отож, Ісус щойно ствердив, що ніхто не знає Отця тільки Син і відразу приходить законовчитель і питає, що робити, щоб осягнути вічне життя – життя у Божому Царстві, життя, яке може дарувати тільки Отець. Ісус також проголосив, що Бог сховав свою мудрість від мудрих, а тут приходить один з цих мудрих вчителів Закону і запитує Ісуса. У відповідь Ісус розповідає притчу про милосердного самарянина і тим самим розширює горизонти розуміння хто є ближнім[i]

Відтак, у цих двох уривках Ісус навчає про любов до Бога і любов до ближнього, як спосіб щоб осягнути вічне життя.  А потім читаємо розповідь Луки про Марію з Витанії, яка «сівши в ногах Господа, слухала його слова.» (Лк 10:39). І коли її схвильована сестра Марта бачить, що не встигає приготувати на стіл і просить Ісуса, щоб той сказав Марії, щоб їй помогла (Ісус був як мінімум з 12-ми апостолами, якщо не з усіма 70-ма й тому Марта чисто по людськи переживала, що не встигне сама приготувати їжу для стількох людей[ii]) Ісус у відповідь каже їй: «Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.» (Лк 10:42). Тобто Господь хвалить Марію за поставу учня, оскільки «сидіти біля ніг якоїсь людини означало, просто кажучи, вчитися від неї. А біля ніг равина сидів лише той, хто сам хотів стати равином. Тут не мається на увазі навчання заради самого навчання. Марія просто спокійно зайняла своє місце майбутнього вчителя і проповідника Божого Царства. І в цьому Ісус її схвалює».[iii] Відтак,  «Марія представляє всіх тих жінок, які, слухаючи промови Ісуса про Царство, відчувають, що Бог закликає їх як слід прислухатися, щоб потім самим звіщати те ж саме».[iv] Тому «в уривку йдеться про заклик Ісуса, який зміщує кордони та умовності між людьми. Його учнями та свідками покликані бути, як чоловіки так і жінки.»[v] Марта ж, так само як і законовчитель, ще всього не розуміє…

Як усе вище сказане дозволяє нам краще зрозуміти значення свята Різдва Богородиці? Як усі вище наведені лінії текстів допомагають нам глибше усвідомити духовну велич та чудовий приклад учнівства для кожного християнина в особі Богородиці?

Насамперед важливо усвідомлювати, що майже двотисячолітня рефлексія Церкви над роллю Марії в Історії Спасіння, допомагає нам побачити вже в цьому святі зв’язок з подіями її подальшого життя. Адже ціле її життя – це чудовий приклад учнівства. В дійсності, щоб звести воєдино усі висновки не потрібно великих зусиль. Євангельські тексти 10-ї глави в Луки, а також інші тексти Писання, дуже виразно змальовують духовний портрет Тієї, яку наша літургійна традиція називає «позолоченим кивотом Нового Завіту»: з юних літ Вона Сама за найбільшу радість та найвищий привілей Свого життя вважала просто буття Господньою слугинею й сильно бажала, щоб Боже слово сповнилося в її житті (в Лк 1:38 на місці українського вислову «Не хай станеться» в грецькому оригіналі вжите дієслово γένοιτό/ genoito – це  особливий спосіб дієслова, який називається оптативом, тобто бажальним способом; відтак це дієслово можна перекласти як «Не хай станеться! Я так сильно того бажаю»)…

            Тому святкуванням Різдва Богородиці ми дякуємо Богові за Його вірність людям впродовж історії. Дякуємо за дивовижну діяльність Його провидіння та сповнення обітниці, котру часто називають Протоєвангелієм – саме тут Господь каже змієві, що потомство жінки зруйнує його силу: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту.» (Бут 3:15). Через  народження Діви Марії, а потім і її згоду прийняту Божу волю – ми звільнилися від влади смерті та були всиновлені Богом: «Як же сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення.» (Гал 4:4-5).

В  Її народженні ми дякуємо Богові за дар маленької дитинки Марії престарілим батькам Йоакиму та Анні. Цей особливий дар пригадує нам, що все, що ми одержуємо – маємо від Нього (пор. 1 Кор 4:7), а дар життя є завжди найціннішим і найбільшим даром. В цьому святі дуже виразно заховане послання про те, як життя однієї людини проведене у відповідності з Божою волею, може змінити історію світу.

В святі Різдва, ми, які живемо багато років після цієї події і маємо перед очима увесь духовний шлях Пречистої Діви Марії, також дякуємо за Її смиренний та не нав’язливий приклад життя, котрим Вона запрошує нас усіх не боятися довірити Богові наше життя (напр. постава Марії у часі Благовіщення – Лк 1:26-38).

Дякуємо за радісне свідчення та запрошення пізнати у чому полягає справжня мудрість (пор. Лк 10:21) та як осягнути життя вічне (пор. Лк 10:25) – тобто як пізнати та любити Бога і людей…

Дякуємо за приклад місіонерської постави, котрою Вона закликає нас ділитися власним досвідом Бога та допомагати іншим його переживати – в часі свята П’ятидесятниці, Богородиця є поруч з апостолами й сама уже переживши унікальний досвід Святого Духа є поруч з тими, хто ще тільки має Його пережити (пор. Дії 1:14 та 2:1).

Дякуємо в Її особі за чудову школу учнівства та духовного життя, а також приклад того, як спочатку тихо і зосереджено вслухатися в Боже Слово, зберігати Його у своєму серці (пор. Лк 2:19; 2:51), а щойно потім виконувати Його (пор. Лк 11:28) – тобто іти і робити так само як робив Ісус (пор. заклик Ісуса до законовчителя в кінці притчі про милосердного самарянина: «Іди і ти роби так само» – Лк 10:37).

 Дякуємо за приклад, як надіятись на Бога навіть тоді, коли  все виглядає абсолютно безнадійним (напр. постава Марії під Хрестом, котра навчає нас надії – Йо 19:25-27; властиво це постава, яка запрошує бачити далі поза Хрест, щоб потім стати свідком Воскресіння, бо ж «надія {на Нього} не засоромить» – Рим 5:5).

Це свято є особливою нагодою, щоб вчитися дякувати Богові за Його вірність, чудові дари та незбагненні дороги Його провидіння, а також радіти, що через Богородицю, котра бачила та чула те, «що багато царів та пророків хотіли чути і бачити» ми є щасливі – бо вже 2 000 років можемо бачити, а також чути про великі діла Господні.  


[i] Culpepper R. A., The Gospel of Luke: Introduction, сommentary, and reflections (The New Interpreter’s Bible, 9), Nashville 1995, – P. 226

[ii]  Gundry R. H., Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanation with A Literal Translation, Baker Academic 2010, – P. 586

[iii] Wright N. T., Luke for Everyone. Westminster John Knox Press 2004, Kindle Edition, – P. 130-131

[iv] Ibid – P. 131

[v] Ibid – P. 131

5 коментарів до “Різдво Богородиці (Лк 10:38-42; 11:27-28)”

  1. Howdy would you mind sharing which blog platform you’re using?
    I’m planning to start my own blog soon but I’m having a
    hard time making a decision between BlogEngine/Wordpress/B2evolution and Drupal.
    The reason I ask is because your layout
    seems different then most blogs and I’m looking for something
    unique. P.S Apologies for getting off-topic but I had to ask!
    Hi there! This post could not be written much better!
    Going through this post reminds me of my previous roommate!
    He constantly kept talking about this. I am going to send
    this information to him. Pretty sure he’ll have a good read.
    Many thanks for sharing! You’ve made some good points there.
    I looked on the web for additional information about the issue and found most people will go along with your views on this site.
    http://marketing.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *