Слава Ісусу Христу!
Дорогі друзі!
Взаємопідтримка українців у часі якоїсь біди − одна з найкращих наших рис. Ця здатність до емпатії та солідарності дуже проявилася під час Помаранчевої революції 2004−2005 рр., Революції гідності 2013−2014 рр., подальшої восьмирічної війни з росією і тепер – у час повномасштабного вторгнення рашистів 24 лютого. Це те, що наші вороги у кремлі вперто не хочуть брати до уваги, а отже, недооцінюють українців як націю, бо самі мислять цілком іншими категоріями.
Є різні джерела та способи служіння і взаємодопомоги. Одні люди жертвують свій час і самих себе – хтось зі зброєю в руках, хтось, служачи своїми знаннями в потрібній для оборони ділянці, хтось координує та розподіляє допомогу, яку надали інші. Тут передусім ідеться про повне залучення особи – її часу, здоров’я, зусиль, умінь, навичок, а коли потрібно − і життя. Щоб так поводитися, треба вийти за межі власного егоїзму та полюбити своїх ближніх. Про таких людей св. Павло так каже до християн у Коринті: «Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість; 3. вони мірою сили – я про це свідчу – і понад силу, добровільно, 4. вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих. 5. Вони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі» (2 Кор 8:2–5).
Є люди, які мають різні матеріальні ресурси, і, ділячись ними, дають змогу функціонувати багатьом процесам. Завдяки щедрості багатьох меценатів неможливі речі стають можливими, а добродії взамін отримують умови для нормального функціонування їхнього бізнесу. Святий Павло пояснює це так: «Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, не того, чого не має. 13. Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність: 14. щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність, 15. як написано: “Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, не мав нестачі”» (2 Кор 8:12–15).
Проте також є люди, які завжди думають, що перечекають якусь біду, зокрема цю страшну війну росії проти України, за рахунок двох згаданих вище категорій – тих, які жертвують собою, і тих, які допомагають матеріально. Це огидно й неприпустимо. Такі люди є звичайними паразитами, і їх, на жаль, чимало. Не буду говорити сьогодні про місця, де переховується багато чоловіків-трутнів, ці місця відомі як звичайним громадянам, так і відповідним службам. Скажу тільки, що з цим треба щось робити. Далі замовчувати такі речі не можна.
Святий Павло каже, що ми як Церква та навіть суспільство дуже пов’язані між собою – повʼязані настільки сильно, що він послуговується образом тіла! Разом можемо зробити дуже багато добрих речей: «І як страждає один член, страждають усі з ним члени, і як один член у славі, радіють з ним усі члени. 27. Ви ж – Христове Тіло, і члени кожний зокрема» (1 Кор 12:26–27). У Посланні до Галатів апостол закликає: «Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа» (Гал 6:2).
Відважмося зробити кожен, хто що може, але щиро, без залишку, і не жаліймо себе. Колись учні принесли Ісусові п’ять хлібів і дві риби – усе, що мали, а Він це примножив і нагодував тисячі людей. Це єдине чудо, про яке розповідають усі чотири євангелисти (Мт 14:13–21; Мр 6:32–44; Лк 9:10–17; Йо 6:1–15). Зробімо кожен і кожна свою частину роботи, вкладімо свій внесок, а Бог зробить усе решта, що потрібне для перемоги.
Щиро ваш
о. Юрій
Амінь.
Алилуя