Перший тиждень Великого посту. Четвер. Пізнати Бога та довіритися Йому (Прип 3:1–18)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Мій сину! Не забувай мого навчання, | нехай твоє серце береже мої накази, 2. бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою. 3. Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив’яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця. 4. Тим знайдеш ласку й доброзичливість | у Божих очах і в людських. 5. Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайся на власний розум. 6. У всіх твоїх путях думай про Нього, | і Він твої стежки вирівняє. 7. Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся, 8. і це буде здоров’ям для твого тіла | й оновою для костей твоїх. 9. Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків, 10. і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином. 11. Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли Він карає. 12. Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина. 13. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала, 14. бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток. 15. Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею. 16. Вік довгий у її правиці, | і в лівиці – багатство і слава. 17. Шляхи її – шляхи відради, | усі її стежки – мирні. 18. Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився».

Коментар до тексту

Цей уривок можна поділити на дві тематичні частини: у вв. 1–12 вміщено заклик батька пам’ятати про його навчання, а вв. 13–20 − це гимн, який прославляє мудрість. Отож у першій частині батько заохочує свого сина пам’ятати про його навчання, а головно постійно практикувати доброту й вірність (вв. 1, 3) – такі зусилля запевнять йому довге та успішне життя (вв. 2, 4). Довіряти Господеві та покладатися на Нього треба більше, ніж на свій розум (вв. 5–8). Треба шанувати Господа всім своїм життям, а також своїми статками (вв. 9–10). А ще важливо навчитися приймати Божі докори та картання, які засвідчують Його батьківську любов та опіку (вв. 11–12; пор. Євр 12:7). Гимн, вміщений у вв. 13–18 (закінчується у Прип 3:20), гласить, що той, хто знайшов мудрість та розуміння, є щасливим (в. 13). Далі автор говорить, що посідання мудрості важливіше, ніж володіння сріблом, золотом чи дорогоцінним камінням (вв. 14–15), позаяк вона зумовлює довге життя, сповнене пошани, миру і всіх потрібних речей (вв. 15–18)[1].

Meditatio (розважання)[2]

«У всіх твоїх путях думай про Нього | і Він твої стежки вирівняє». Першу частину цього вірша з єврейської на українську буквально можна перекласти так: «Пізнавай Його на всіх дорогах своїх». Дієслово «יָדַע / yada» – дослівно «знати» − означає ментальне усвідомлення, Ким є Бог, і наслідком цього пізнання є підкорення Його пануванню. Знати Його − це підкорятися Йому і слухати Його. Це дієслово вказує і на досвід Бога, адже пізнати Бога в біблійному розумінні – це пережити досвід зустрічі з Ним. Тут мудрець закликає до життя, сповненого довіри й послуху, у якому учні розпізнаватимуть присутність Бога в кожній життєвій ситуації і в усьому покладатимуться на Нього. Розпізнавати Божу присутність у кожній події життя означає довіряти Йому та слухатися Його проводу, щоб жити праведним життям.

Поняття «דֶרֶךְ / derekh» – дослівно «шлях, путь» − образне й позначає спрямування життя особи, її дій чи справ. Ідеться про те, щоб усе, що ми робимо чи плануємо, узгоджувати з Господом, тобто цілковито посвятити життя Тому, Хто нам його дарував, інакше кажучи, маємо визнати, що Він знає, як його найкраще прожити. Вияв довіри та послуху Богові вказує на те, що Бог у нашому розумінні справді є Богом – Господом усього світу й нашого життя. Мудрець часто звертається до цієї теми: «Він стежки правоти пильнує, | Він береже дорогу Своїх вірних» (Прип 2:8); «Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться» (Прип 3:23); «Справедливість чесного вирівнює йому дорогу; | безбожний із-за своєї безбожности гине» (Прип 11:5); «Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу?» (Прип 20:24); «Гидота праведним – муж нечестивий; | хто ж ходить правою дорогою – гидота злому» (Прип 29:27).

Послух і довіра до Господа дають чудові плоди. Дієслово «יָשָׁר / yashar» дослівно означає «робити гладким, рівним». Отже, коли ми вручаємо Господеві своє життя, Він робить нашу життєву дорогу вільною від перешкод, особливо непотрібних, і тоді наше життя стає успішним (пор.Іс 40:3).

Oratio (молитва)

«Щасливий чоловік, що має свою силу в Тобі і Твої дороги має у своєму серці» (Пс 84:6).

Contemplatio (споглядання)

Пізнання Бога дарує усвідомлення, що всі плоди Його рук добрі, тобто світ загалом і наше життя зокрема мають свій сенс, який Бог у них заклав. Біблійний мудрець заохочує: «Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться» (Прип 16:3). Більшість наших нещасть приходить через брак довіри до Бога й дивного переконання, що наші рішення кращі, ніж Божі. Cв. Павло радить: «Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою. 7. І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Флп 4:6–7).

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 3:1–18.

[2] Розважання основане на The NET Bible First Edition Notes. Biblical Studies Press 2006. Prov 3:6. (Logos 9 Electronic edition 2021).