Понеділок першого тижня Великого посту. Острах Господній – початок мудрості (Прип 1:1–20)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Приповідки Соломона, сина Давида, | царя Ізраїлю, 2. щоб пізнати мудрість і навчання, | щоб зрозуміти слова розсудні, 3. щоб засвоїти (собі) освічену науку | – справедливість, правосуддя та правоту, 4. щоб дати простодушним розсудність, | юнакові знання та обачність, 5. щоб мудрий слухав і зростав у знанні, | розумний придбав здорові засади, 6. щоб зрозумів приповідки та приховане значення, | слова мудрих та їхні загадки. 7. Острах Господній – початок мудрости, | безумні мудрістю й навчанням нехтують. 8. Слухай, мій сину, настанови батька твого, | не відкидай поучування матері твоєї, 9. бо це гарний вінець тобі на голову, | намисто тобі на шию. 10. Мій сину! Коли тебе будуть зводити грішні, | не піддавайся! 11. Як скажуть: “Ходи з нами, засядьмо на кров невинну, | причаймося на безвинного, без усякої причини, 12. поглиньмо їх, мов Шеол, живих, | цілком, мовби вони провалилися у пропасть! 13. Ми знайдемо всяких благ дорогоцінних, | сповнимо наші доми здобиччю. 14. Кинь жереб твій разом із нами, | гаман нехай один буде в усіх нас!” 15. Мій сину! Не ходи по їхній дорозі з ними, | зверни ногу твою з їхньої стежки, 16. бо ноги їхні біжать до злого, | поспішають, щоб кров пролити. 17. Таж даремно розставляють сіть | в очах усілякої пернатої породи. 18. Вони ж на власну кров чигають, | на самих себе засідають. 19. Такий кінець усіх тих, що на здирство ласі, | воно вбиває того, хто його в собі має. 20. Мудрість по вулицях голосить, | свій голос по майданах піднімає».

Коментар до тексту[1]

Книга Приповідок належить до т. зв. літератури мудрості Старого Завіту. Що стосується жанру, то ці книги також називають поетичними, а щодо призначення – дидактичними. Назва книги походить від слова «מָשָׁל / mashal» – дослівно «прислів’я, приповідка» (Прип 1:1). Первісно це поняття означало «подібність, схожість (Прип 26:1), коротке порівняння (Прип 25:25), повчальна приказка». Хоча за більшою частиною книги стоїть особа царя Ізраїлю Соломона (Прип 1:1; 10:1; 25:1), сина Давида, наприкінці твору подибуємо згадки і про інших осіб, які спричинилися до створення цього чудового збірника рефлексій та повчань: «мужів Єзекії, царя Юдеї» (Прип 25:1), «Агура, сина Яке, з Масси» (Прип 30:1), «царя Лемуела, царя Масси» (Прип 31:1). Книга чітко структурована, у ній можна виокремити сім головних частин: 1. Важливість мудрості (1:1–9:18); 2. Приповідки Соломона (10:1–22:16); 3. Тридцять приповідок мудреців (22:17–24:22); 4. Інші приповідки мудреців (24:23–34); 5. Інші приповідки Соломона (25:1–29:27); 6. Слова Агура (30:1–33); 7. Слова Лемуела (31:1–31).

На самому початку книги дуже чітко окреслено мету її написання (вв. 2–6) – автор прагне поділитися порадами для мудрого життя, тому у в. 7 дуже влучно формулює основну тему: «Острах Господній – початок мудрости, | безумні мудрістю й навчанням нехтують». Відтак у вв. 8–19 подано перші повчання у формі батьківських настанов синові, які містять пересторогу не наслідувати життя грішників.

Meditatio (розважання)[2]

«Острах Господній – початок мудрости, | безумні мудрістю й навчанням нехтують». Острах Господній − дуже важливий концепт як у книзі Приповідок, так і в цілому Старому Завіті. Під острахом Господнім мається на увазі трепет та благоговіння перед Богом (пор. Йов 1:1, 8; 2:3; Проп 12:13). Особа, яка має острах Господній, віддана Богові та вірна Союзові з Ним, і це найкраще виявляється в дотриманні Божих заповідей. Острах Господній породжує смирення (реальний погляд на світ і не себе) та праведне життя (правильні стосунки з Богом і ближніми) − Прип 3:7; 8:13; 14:2; 16:6; 22:4. Він приносить Боже благословення, захист та довге життя (Прип 10:27; 14:26–27; 19:23; 28:14).

Згідно з навчанням книги Приповідок, острах Господній є тим внутрішнім наставленням, від якого зароджується мудрість (Прип 1:7; 9:10; 15:33; пор. Пс 111:10). Єврейське поняття «חָכְמָה / hokma / мудрість» означає мудре судження чи рішення, яке веде до успіху, дає силу вибрати дорогу життя (Прип 13:10; 14:8; Проп 8:5; 10:12) та жити згідно з Божим задумом. Мудрість та острах Господній тісно пов’язані: з одного боку, острах Господній породжує мудрість, а з іншого − саме мудрість допомагає людині жити в острасі Господньому (Прип 2:1–5), тобто згідно з Божим задумом, Божим порядком речей.

Ті, які не мають мудрості, а відповідно й остраху Господнього, не розуміють потреби в пізнанні Бога та Його заповідей, вони часто провадять руйнівне життя (Прип 1:29–33), яке завдає болю їм самим та ближнім. Безумні арогантно відкидають навчання та пізнання Бога, бо засліплені своєю гордістю і вважають себе мудрими. На означення безумних / дурнів у книзі Приповідок найчастіше вжито два терміни − «כְּסִיל / kesil» та «אֱוִיל / ewil», між якими немає принципової різниці й вони однаково окреслюють осіб, які ненавидять мудрість і знання (Прип. 1:7, 22) та відмовляються від повчань і дотримання порядку (Прип 15:5; 16:22; 17:10). Такі особи вибирають зло (Прип 10:23; 13:19), відкидають Бога (Пс 14:1) і покаяння (Прип 14:12), і все це призводить до руйнації їхнього життя (Прип 10:14, 21).

Oratio (молитва)

«Початок мудрости – острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала Його стоїть по віки вічні» (Пс 111:10).

Contemplatio (споглядання)

Бути мудрим у біблійному розумінні означає визнати, що у світі існує споконвічний порядок речей, за яким стоїть мудрий та всесильний Господь, і скріплювати цей порядок, чинячи праведність, тобто будуючи правильні стосунки з Богом і ближніми. Така діяльність наповнює життя Божим миром. Приклад Ісуса бути людиною – це шлях мудрості, який і є дорогою життя…

---

[1] Коментар до тексту оснований на: J. C. Kuo. Book of Proverbs. In J. D. Barry, D. Bomar, D. R. Brown, R. Klippenstein, D. Mangum, C. Sinclair Wolcott, … W. Widder (Eds.), The Lexham Bible Dictionary. Bellingham, WA: Lexham Press 2016 (Electronic edition Logos 9); S. Hahn (Ed.). Catholic Bible Dictionary. New York, London, Toronto, Sydney, Auckland: Doubleday 2009, P. 738–739.

[2] Розважання основане на J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Prov 1:1–20.