8-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Знак Божої вірності та Любові (Мт 16:1−6)

Час прочитання: 5 хвилин

Lectio (читання)

«І приступили фарисеї та садукеї і, спокушаючи Його, просили, щоб показав їм знак із неба. 2. А Він у відповідь сказав їм: “Як настане вечір, ви кажете: Буде гарна погода, бо червоне небо; 3. а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто-похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? 4. Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони”. І покинув їх і пішов звідти. 5. Коли перепливли учні на той бік, забули взяти хліба. 6. Ісус сказав їм: “Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської”».

Коментар до тексту

У Мт 12:38−39 фарисеї та книжники уже вимагали в Ісуса знаку з неба. Альянс книжників, які розробляли Закон, та фарисеїв, які його виконували, був доволі зрозумілим, адже ці дві партії були близькі за духом, а деякі книжники одночасно належали і до секти фарисеїв. Однак у Мт 16:1−4 читаємо про досить неприродний союз фарисеїв та садукеїв, позаяк вони мали істотні відмінності у світогляді: фарисеї вірили у воскресіння, а садукеї – ні. Ці дві антагоністичні сили були об’єднані неприйняттям Ісуса, обидві партії вимагали знамення на підтвердження того, що Він є справжнім пророком. Та Ісус, як і в Мт 12:39−41, каже, що їм буде дано тільки знак Йони, тому що вони вперто ігнорують усі численні знаки Його діяльності (в. 2−3). Зважаючи на їхнє лукавство, Ісус закликає Своїх учнів остерігатися навчання цих обох груп (Мт 16:6, 12).

Meditatio (розважання)

«Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони». Ісус закінчує Своє служіння в Галилеї і бачить духовну закритість релігійних провідників народу. Трохи далі, у цій же главі, Ісус запитає Своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» (Мт 16:13), і почує від Петра: «Ти − Христос, Бога Живого Син» (Мт 16:16). Після цього визнання Ісус «почав виявляти Своїм учням, що Йому треба йти в Єрусалим і там багато страждати від старших, первосвященників та книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути» (Мт 16:21).

Так само, як і предки, покоління Ісуса виявилося лукавим і не хотіло належно оцінити те, що Бог учинив серед них: «Зневажали Його ті, що не сини Йому більше, а кодло крутіїв зрадливих! Та й промовив: Сховаю лице Моє від них і побачу, який кінець їх буде; вони бо – кодло перевертнів, діти, що вірности не мають» (Втор 32:5, 20)[1]. Тому Бог вирішив повернути усіх заблуканих дітей через Свої Страсті та Воскресіння – знак Йони, який колись також провів три дні і три ночі у череві великої риби (Йон 2:1).

На звершення Свого прилюдного служіння в Євангелії від Йоана Ісус скаже: «“Я ж, коли від землі буду піднесений, усіх притягну до Себе”. 33. Це казав Він, щоб зазначити, якою смертю вмре» (Йо 12:32−33). Якщо люди не реагують на знамення Його надзвичайної діяльності, Бог іде далі й реалізує Свій план ще в більшому масштабі та ще з більшою силою. Пізніше великий апостол народів напише: «Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?» (Рим 3:3). Люди часто бувають невірні, та Господь залишається вірним завжди і діє в людській історії, щоразу пропонуючи нам нові можливості (1 Сол5:24; 2 Сол 3:3; 1 Йо 1:9; Од 1:5), тому так важливо, поки ще є час, відповісти на Його вірність, щоб не перекреслити свого майбутнього…

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за Твої Страсті та Воскресіння, завдяки яким можу мати вічне життя…

Contemplatio (споглядання)

Страсті та Воскресіння Христа дуже промовисто вказують на непорушність одвічного Божого задуму стосовно долі кожної людини. Цей задум сповнений абсолютної Любові, яка має за мету обдарувати щасливим життям кожну особу. Тому, слухаючи проголошення Євангелія, маємо можливість або визнати свої провини і гріхи та з вдячністю прийняти незаслужений дар спасіння, або ж повернутися до нього спиною та обрати не тільки фізичну, але й духовну смерть навіки (Од 20:6, 14; 21:8).

---

[1] C. S. Keener. The IVP Bible Background Commentary. New Testament. 2^nd Edition. IVP Academic Downers Grove Ill. 2014, P. 86.