4-та неділя після Пасхи. Зцілення розслабленого (Йо 5:1−15)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалима. 2. А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п’ять критих переходів. 3. Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли-то зрушиться вода: 4. ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, хоч яка б там була його хвороба. 5. Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років. 6. Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: “Бажаєш одужати?” 7. “Не маю нікого, пане, – одрікає Йому недужий, – хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає”. 8. Мовить Ісус до нього: “Устань, візьми ложе твоє і ходи!” 9. Відразу ж одужав той чоловік і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день – Субота. 10. Юдеї і кажуть до одужалого: “Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!” 11. А той їм у відповідь: “Візьми ложе твоє і ходи, – сказав мені, Хто мене оздоровив”. 12. Спитали його: “Хто Він – Той, що сказав тобі: Візьми і ходи?” 13. Та одужалий не знав, Хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці. 14. Щойно потім знайшов його Ісус у Храмі й мовив до нього: “Оце ти видужав, тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось”. 15. Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, Той, Хто його оздоровив, – Ісус».

Коментар до тексту[1]

Зцілення розслабленого відбувається під час неназваного юдейського свята (Йо 5:1), яке припало на Cуботу (Йо 5:9), а отже, зʼявилася подвійна причина для відпочинку. Місце події – купіль при Овечих воротах у Єрусалимі − було поганським місцем оздоровлень, присвячене Ескулапові − божкові здоров’я. Ісус бере ініціативу зцілення у Свої руки і запитує розслабленого: «Бажаєш одужати?» (Йо 5:6). Недужий відповідає, що немає нікого, хто допоміг би йому, але Ісус приймає цю половинчасту відповідь і наказує йому «встати» і взяти своє ложе на знак того, що він одужав і бажає брати на себе відповідальність за своє життя. Відтепер він має носити своє ложе на противагу тому, що ложе носило його тридцять вісім років. Ізраїльтяни провели тридцять вісім із сорока років у пустині в Кадеш Барнеа як покарання за брак віри в Господа, який пообіцяв їх провести в Обіцяну Землю (Чис 14). Зцілений чоловік лежав тридцять вісім років безпорадний і не привертав до себе жодної уваги. Тепер усі релігійні лідери дуже занепокоєні тим, що з ним трапилося, і засуджують його за порушення закону Суботи, бо він встав і носить своє ложе. Оздоровлений каже, що це Ісус його зцілив, і вони одразу ж переключають увесь свій гнів на Нього. Від Йо 5:17 і далі, Ісус, замість оправдовуватися за цю дію, вказує їм, що є Сином Божим, а отже – проголошує Свою рівність із Богом, тому діє для добра людини так само, як це завжди робить Його Небесний Отець.

Meditatio (розважання)

«Устань, візьми ложе твоє і ходи!». У Євангелії Ісус часто здійснює давні сподівання євреїв, але у Витесді Ісус також втілює в життя надії і напівсформовані вірування язичників. Це один з дуже важливих складників вістки цього Євангелія: оскільки «спасіння від юдеїв» (Йо 4:22) і це спасіння приніс Ісус, воно починає поширюватися від євреїв, охоплюючи щораз більше світу. Язичництво намагалося використати у своїх інтересах сили створеного світу. Зцілення, яке вчинив Ісус, – це реальність, на яку давно чекав цей створений світ, і воно ж – початок Нового Творіння. Спасіння, яке приніс у світ Божий Син, знаменує Новий День, на який очікували, самі цього не усвідомлюючи, Ізраїль та цілий світ.

Завершальні вірші цієї 5-ї глави (особливо 25−29, у яких йдеться про майбутнє воскресіння) дозволяють побачити у 8-му вірші натяк на те, яким буде це Нове Творіння. Коли Ісус промовляє «Встань!» (ἔγειρε / egeire), то використовує дієслово, яке в Новому Завіті часто означає воскресіння. Почасти в цьому і полягає таємниця місії Ісуса. Він не послуговується якоюсь із сил створеного світу, щоб підправити певні вади всередині того-таки творіння, – Він несе Нове Життя, Нове Творіння.

Що ж перешкоджає процесові зцілення та нового творення? Цьому противляться не тільки опозиція, але й гріх. Багато чого залишається прихованим, наприклад, у цій ситуації Ісус уважає, що паралітик був покараний за гріхи (вірш 14), але через чотири глави Ісус рішуче ствердить, що сліпороджений не був покараний за свій гріх чи гріхи батьків (Йо 9:1−3). Отже, інколи хвороба буває наслідком гріха, але постійний взаємозв’язок відсутній, і ніколи не можна підозрювати гріховність кожного хворого чи інваліда. Врешті, кожен знає чимало здорових і щасливих грішників. Насправді тут починає обростати сенсом коротке сумне зауваження Прологу (Йо 1:10−11): «До своїх прийшов, а свої Його не прийняли». Люди не були готові до Нового Творіння, до появи Живого Бога, який несе їм Нову Вістку.

Oratio (молитва)

Ісусе, дякую Тобі за дар Нового Життя…

Contemplatio (споглядання)

Зцілення розслабленого – це третій знак / чудо в Євангелії від Йоана. Вражає, що ніхто з релігійних провідників не тішився зціленим – не зауважував живої особи, яка завдяки Ісусові пережила, напевно, найважливішу, радикальну зміну у своєму житті. Вони тільки запримітили, що був порушений формальний припис (пізніше він став частиною Мішни) не носити нічого в Суботу і так зберігати заповідь про відпочинок. Релігійні провідники продовжували жити в колишній (старій) «часовій зоні» і злилися на Ісуса, який їх чомусь турбує. Буква Закону була для них важливіша (і зрозуміліша?), ніж його Дух. Справжній відпочинок, дарований розслабленому, вони не відчитали. Йоан демонструє, що суперечка між «часовими зонами» старого способу життя і Нового Творіння в Ісусі буде лише наростати і завершиться хрестом. Ця ж битва продовжується і понині, приймаючи нові форми. З Воскресінням Ісуса Нове Творіння поширилося на весь світ, проте є люди, які, як і раніше, реагують на цей процес зі злістю…

---

[1] Коментар до тексту, роздуми та споглядання основані на Т. Окуре. Євангеліє від Йоана. (Міжнародний Біблійний Коментар. Т. 4: Євангелія та Діяння апостолів). Пер. з англ. Львів, Свічадо 2019. – С. 325−327;

T. Wright. John for Everyone. Part 1: Chapters 1−10. London SPCK 2014, P. 54−61.