32-й тиждень після П’ятдесятниці. Четвер. Наблизитися до Бога (Як 4:7–5:9)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. 8. Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! 9. Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість – у смуток! 10. Смиріться перед Господом, і Він вас підійме! 11. Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє Закон і Закон судить. Коли ж ти Закон судиш, то ти не виконавець, а суддя Закону. 12. Один лише Законодавець і Суддя, Який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? 13. Нумо тепер ви, що говорите: “Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти”. 14. Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви – пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. 15. Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити і це чи те робити. 16. Тепер ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба – погана. 17. Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, гріх тому! 5:1. Нумо тепер, багаті! Плачте, ридайте над злиднями, що вас спіткають. 2. Багатство ваше зігнило, одежу вашу міль поїла. 3. Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде проти вас свідчити й поїсть, наче вогонь, ваше тіло. Ви назбирали собі скарбів за останніх днів. 4. Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил. 5. Ви на землі розкошували та жили в розпусті, наситилися досхочу за дня різанини. 6. Ви засудили праведного й убили: він вам не противиться. 7. Будьте, отже, брати, довготерпеливі аж до Господнього приходу. Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі аж до дощів осінніх та весняних. 8. Терпіть і ви, скріпіть ваші серця, бо Господній прихід близький. 9. Не скаржтеся один на одного, брати, щоб вас не суджено. Ось Суддя стоїть перед дверима».

Коментар до тексту

Усе послання Якова нагадує проповідь, яка, основуючись на євангельській традиції, старозавітній літературі Мудрості та писаннях пророків, дає різноманітні поради для християнського життя. У Як 4:7–10 апостол закликає адресатів до глибокого і щирого навернення, яке має починатися зі смиренного визнання себе грішниками, що потребують очищення. Християни також повинні навчитися не судити інших людей словами чи думками, бо в такий спосіб грішать супроти заповіді любові ближнього й беруть на себе те, що тільки Бог може робити (Як 4:11–12). Бути учнем Ісуса Христа означає також навчитися довіряти Божому Провидінню (Як 4:13–17) та, не покладаючись на земне багатство (Як 5:1–6), терпеливо чувати в очікуванні Парусії Господа Ісуса (Як 5:7–8).

Meditatio (розважання)

«Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники». Подібними словами пророки СЗ закликали Ізраїль до навернення перед Богом. Для того, щоб жити, людина потребує визнати свою залежність від Бога та відректися від гордої самодостатності – саме такий акт називається наверненням. Одним із найважливіших його складників є відвага визнати свою грішність та потребу внутрішнього очищення.

Проблема, однак, полягає в тому, що людина, яка віддалилася від Бога, інколи настільки внутрішньо морально деградує, що вона не здатна або просто не бажає навернутися, бо вже не бачить реальної картини огидності гріха. Саме тому пророки різноманітними способами, використовуючи символічні акти або ж доволі гостру риторику, намагалися достукатися до свідомості та здорового розсудку людей: «Поверніться до Мене, – слово Господа сил, – і Я повернусь до вас, − говорить Господь сил. 4. Не будьте, як батьки ваші, до яких взивали перші пророки, кажучи: Так говорить Господь сил: Верніться з ледачих доріг ваших і від лихих учинків ваших. Та вони не слухали й на Мене не зважали, – слово Господнє» (Зах 1:3–4); «Обмийтеся, станьте чистими; усуньте з-перед Моїх очей нікчемні ваші вчинки, перестаньте чинити зло!» (Іс 1:16); «Змий злобу з твого серця, Єрусалиме, якщо хочеш урятуватись. Докіль у тобі перебуватимуть думки твої зловісні?» (Єр 4:14); «З часу батьків ваших ви від Моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до Мене, і Я до вас повернуся, – говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись?» (Мал 3:7).

Видається, що церковна спільнота, до якої звертається св. Яків, була доволі поділена й потребувала зцілення, і саме тому апостол закликає її членів наблизитися до Бога. Для цього він вживає термін «ἐγγίζω /engidzo» – дослівно «наближатися», який у грецькому перекладі книги Левіт (т. зв. Септуагінті – LXX) описує принесення жертви священниками у Храмі: «Ніхто з роду Арона священника, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду – не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого. 22. Їсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів. 23. Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині Моєї: Я бо – Господь, що освячую їх» (Лев 21:21–23)[1]. Якщо у СЗ людина з вадами задля виховних цілей не могла наближатися до Бога, то св. Яків закликає своїх адресатів усунути духовні вади – гріхи, які перешкоджають Богові наблизитися до людини.

Oratio (молитва)

«Той, чиї безвинні руки й чисте серце, хто не пильнує розумом своїм пустого, не присягає криво, 5. він матиме від Господа благословення й ласку від Бога свого спасіння» (Пс 24:4–5).

Contemplatio (споглядання)

Коли ми смиряємося перед Богом, визнаємо потребу в Ньому, тоді Він починає нас виводити з хаосу й підіймати над усім, що нас принижує. Важливо не лінуватися і щодня смиренно й терпеливо робити свою частину роботи…

---

[1] J. D. Barry, D. Mangum, D. R. Brown, M. S. Heiser, M. Custis, E. Ritzema, D. Bomar, Faithlife Study Bible. Bellingham, WA: Lexham Press. Electronic edition 2016. Jas 4:8.