35-й тиждень після П’ятдесятниці. Понеділок. Віра Мойсея (Євр 11:17–23; 27–31)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Вірою Авраам, поставлений на пробу, приніс у жертву Ісаака, і то єдинородного приніс у жертву сина він, що обітниці одержав, 18. до якого було сказано: “Від Ісаака тобі народиться потомство”, 19. думаючи, що Бог має силу і з мертвих воскресити, тому його й одержав назад як символ. 20. Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє. 21. Вірою Яків перед смертю благословив кожного із синів Йосифа й поклонився, спираючись на кінець палиці своєї. 22. Вірою Йосиф, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлю й розпорядився про свої кості. 23. Вірою батьки Мойсея, як він народився, три місяці його ховали, бо бачили красу дитини, і не злякалися царського наказу… Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо як той, що Невидимого бачить. 28. Вірою відсвяткував Пасху й скроплення кров’ю, щоб губитель не торкнувся їхніх первородних. 29. Вірою перейшли Червоне море, як по суходолі, що спробувавши, єгиптяни потопились. 30. Вірою єрихонські мури по семиденнім обході впали. 31. Вірою Рахав, блудниця, прийнявши мирно вивідувачів, з невірними не загинула».

Коментар до тексту

Цей текст − частина 11-ї глави Послання до Євреїв, яка повністю присвячена темі віри. Патріарх Авраам, його син Ісаак, внук Яків та правнук Йосиф були дуже різними людьми, але їх усіх об’єднують теми Союзу з Богом та Його великих обітниць, на які вони відповідали своєю вражаючою вірою. Так само Мойсей та колишня блудниця Рахав були людьми з цілком різним бекґраундом та різними долями, але кожен із них відіграв свою роль в Історії спасіння. Проте якщо Боже Провидіння в житті кожного з них діяло інакше, їхньою реакцію на дію Бога була та ж сама вражаюча й подиву гідна віра.

Meditatio (розважання)

«Вірою він покинув Єгипет, не побоявся царського гніву, бо стояв твердо як той, що Невидимого бачить». Мойсей чудом уникнув смерті в дитинстві й не менш чудесно був урятований дочкою самого фараона (Вих 2:1–10). Коли йому було 40 років і він став зрілим мужем, то не міг стерпіти знущання єгиптянина над своїм одноплемінником і, захищаючи його, убив єгиптянина, а тому, рятуючи своє життя від гніву фараона, мусів утікати в пустелю, де одружився з дочкою мідіянського священника Ціпорою (Вих 2:11–22). Той, який пізнав усю мудрість Єгипту (Ді 7:22) й виріс при дворі фараона, ставши дорослим, повернувся до способу життя своїх предків, які були кочівниками. І коли Мойсеєві було 80 років, і він напевно звикав до свого розміреного життя старшої людини в пустелі, Господь явився йому в палаючому кущі і сказав: «“Іди ж, оце пошлю тебе до фараона, щоб вивів ти народ Мій, синів Ізраїлю, з Єгипту”. 11. І сказав Мойсей до Бога: “Хто ж я такий, щоб мені йти до фараона й вивести синів Ізраїлю з Єгипту?”. 12. А Бог на те: “Я буду з тобою; ось це буде тобі за знак, що Cам Я тебе послав: як виведеш людей із Єгипту, служитимете Богові на цій горі”. 13. І сказав Мойсей до Бога: “Як прийду ж оце я до синів Ізраїлю і скажу до них: Бог батьків ваших прислав мене до вас, а вони запитають мене: Як Йому на ім’я? – то що мені їм відповісти?”. 14. І промовив Бог до Мойсея: “Я Той, Хто Є”. І додав: “Так промовиш до синів Ізраїлю: “Я – Є” післав мене до вас”» (Вих 3:11–14).

Господь покликав Мойсея не тоді, коли той був повен завзяття й сил, а тоді, коли він був уже на схилі літ і добряче міг призабути мову власного народу. Говорячи сучасною мовою, це не був найкращий час для «стартапу», як, урешті, і сам Мойсей не зовсім відповідав критеріям, потрібним для такого незвичайного завдання. Проте Господь обіцяв йому бути з ним, а той мусів навчитися довіряти Богові настільки, що найбільша подія СЗ – Вихід із Єгипту – стала можливою. Для Мойсея це не була приємна духовна відривка, це був час випробувань, великих небезпек, загрози для життя з боку фараона та досвід зневіри, невдячності та шемрання від свого народу. Але він ішов і робив те і тільки те, що Господь вимагав зробити, а решта, по суті, усе головне Бог робив Сам. Мойсей мав просто навчитися довіряти й постійно робити малі кроки віри… У цьому полягає вражаюча велич та неймовірний магнетизм його особи.

Oratio (молитва)

«Навіть коли б ходив я долиною темряви, я не боюся лиха, бо Ти зо мною. Жезло Твоє й палиця Твоя – вони дають мені підтримку» (Пс 23:4).

Contemplatio (споглядання)

В обороні своєї віри первомученик і архидиякон Стефан серед численних духовних портретів осіб, які відіграли важливу роль в Історії спасіння, згадує приклад життя Мойсея, щоб його слухачі почули, якою є ціна справжньої віри: «Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? – оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з’явився. 36. Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, і в пустині сорок років. 37. Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїлю: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене. 38. Це той, що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати. 39. Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет, 40. кажучи Аронові: Зроби нам богів, які б ходили перед нами, бо той Мойсей, що вивів нас із Єгипетського краю, не відаємо, що з ним сталося. 41. І теля зробили собі тими днями, і жертви приносили бовванові, і були раді ділом рук своїх» (Ді 7:35–41).