10-та неділя після П’ятдесятниці. Важливість віри (Мт 17:14−23)

Час прочитання: 7 хвилин

Lectio (читання)

«Коли ж прийшли до народу, тоді приступив до Нього один чоловік і, припавши Йому до ніг, 15. каже: “Господи, змилуйся над моїм сином, бо він причинний і тяжко нездужає: часто кидається в огонь, часто й у воду. 16. Я був привів його до Твоїх учнів, та вони не могли його зцілити”. 17. “Роде невірний та розбещений, – відповів Ісус, – доки Мені з вами бути? Приведіть Мені його сюди!”. 18 . Ісус погрозив йому, і біс вийшов з хлопця, тож видужав юнак тієї ж миті. 19. Тоді підійшли учні до Ісуса на самоті й спитали: “Чому ми не могли його вигнати?”. 20. Ісус сказав їм: “Через вашу малу віру, бо істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого. 21. А щодо цього роду бісів, то його виганяють лише молитвою і постом”. 22. Як вони зібралися в Галилеї, Ісус мовив до них: “Син Чоловічий має бути виданий у руки людям, 23. і вони Його уб’ють, але третього дня Він воскресне”. І вони тяжко зажурились».

Коментар до тексту

Євангеліє сьогоднішньої неділі розповідає про цілющу Божу благодать, неміч біснуватого хлопця, слабкість віри апостолів та ревність молитви люблячого батька. Подія відбувається відразу після того, як учні з Ісусом сходять з гори, на якій Христос преобразився перед ними. Як свого часу Мойсей після сходження із Синаю побачив слабкість віри тих, кому доручив служіння (пор. Вих 24:14; 32:1−8, 21−25, 35), так само й Ісус зіштовхнувся зі слабкістю віри Своїх учнів, які на прохання батька не можуть зцілити його біснуватого сина (Мт 17:16). Коли Ісус тільки починав проповідувати в Галилеї, то послав Своїх учнів з особливою місією: «Ідіть проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли − даром давайте» (Мт 10:7−8). Якщо на початку служіння апостолів було успішне, то тепер вони стояли перед Господом безсилі та розгублені. Видається, що замість зрости у вірі вони у своїх зарозумілостях та людських сподіваннях (супротивних природі Божого Царства) не розвинули того, що прийняли як дорогоцінний дар для служіння іншим. «Роде невірний та розбещений … доки Мені з вами бути?» (Мт 17:17) – це запитання Ісуса, звернене до учнів, підкреслює трагізм їхнього стану. Проте ревне прохання батька не залишається без відповіді – Ісус лише одним словом зціляє хлопця.

Meditatio (розважання)

«Через вашу малу віру, бо істинно кажу вам: Коли матимете віру, як зерно гірчиці, то скажете оцій горі: Перенесися звідси туди – і вона перенесеться; і нічого не буде для вас неможливого». Мала віра – це духовний діагноз, який Христос ставить Своїм учням. У грецькому оригіналі Євангелія тут використано іменник ὀλιγοπιστία / oligopistia – дослівно «невідповідна, недосконала віра; стан дуже малої довіри». Цей іменник вжито у всьому Новому Завіті лише один раз саме у цьому місці. Брак довіри учнів до Бога залишає без відповіді прохання терплячих. Цікаво, що батько прийшов з надією до учнів, ототожнюючи їх з Ісусом.

Отже, ця історія перестерігає сучасних послідовників Христа перед ілюзією власної самодостатності та самовпевненості. Апостол Яків каже: «Усяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в Якого нема ані зміни, ані тіні переміни» (Як 1:17). Апостол Павло, характеризуючи своє служіння, стверджує: «Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать Його в мені не була марна, бо ж я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною» (1 Кор 15:10).

Очевидно, що Господь не залишає розгублених учнів напризволяще і як розв’язку проблеми пропонує їм зростання у вірі, молитву та піст (рецепт для учнів усіх часів). Якщо учні довіряться Богові, то зможуть сповнити все, що Він від них потребує, і їхня довіра зростатиме так, як з малого гірчичного зерна виростає квітуче дерево. Тоді жодні труднощі, якими б неймовірними, великими та загрозливими вони не видавалися, не зможуть стати їм на перешкоді («пересувати гори» – єврейський метафоричний вислів, який означав вирішення неймовірно важкої справи). Зрештою, як вказує Томас Райт у коментарі на цей уривок: «Справа, звичайно ж, не в “розмірі” віри, а в тому, до якого Бога вона звернена. Якщо ви хочете побачити Місяць, то не важливо, якого розміру ваше вікно. Ви нічого не побачите навіть з найбільшого вікна, якщо воно виходить не на той бік, але достатньо найменшої шпаринки з потрібного боку, щоби побачити небо»[1]. А для того, щоб ця віра була звернена до правдивого Бога, потрібно багато молитви і посту, щоб звільнятися від неправильних уявлень про Нього та бути здатним прийняти благодать Того, Який, за кінцевими словами сьогоднішнього читання, був виданий у руки людям, які Його вбили, але третього дня Він воскрес (пор. Мт 17:22).

Oratio (молитва)

Господи, даруй мені пам’ять про Твою повсякчасну Вірність та Любов, щоб вона зрощувала мою довіру до Тебе…

Contemplatio (споглядання)

Слова Господа «доки Мені з вами бути?» відлунюють до сказаного про Нього на початку Євангелія: «І дадуть Йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт 1:23). Як довго Йому бути з нами, Ісус Сам відповість у кінці Євангелія: «Отож Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт 28:20). Насправді це гірке запитання Ісуса вказує на те, що Бога дуже засмучує наша невіра. Тому Його наказ, звернений до учнів, які не були з Ним на горі Преображення, «приведіть» (дієслово вжито у множині) сигналізує, що вони також є «родом невірним та розбещеним» (Мт 17:17)[2]. Ісусове порівняння віри із зерном гірчиці засвідчує, що справжнє насіння має здатність рости. Наша внутрішня основа, наше осердя, наш духовний фундамент повинен бути справжній, живий, здоровий. Цим фундаментом має бути основоположна й абсолютна довіра до Бога, спрямування до Нього усього нашого життя. Така духовна постава ніколи не буде безплідною – Бог через наше життя завжди відповідатиме на прохання тих, які терплять та перебувають у потребі…

---

[1] T. Wright. Matthew for Everyone. Part 2: Chapters 16−28. London SPCK 2002, P. 22.

[2] R. H. Gundry. Commentary on the New Testament. Verse-by-Verse Explanations with a Literal Translation. Hendrickson Publishers 2010. P. 76.