3-й тиждень після П’ятдесятниці. П’ятниця. Ціна вірності Христові (Мт 10:32−36; 11:1)

Час прочитання: 4 хвилин

Lectio (читання)

«Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед Моїм Отцем Небесним. 33. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того і Я зречусь перед Отцем Моїм Небесним. 34. Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов Я принести на землю, а меч. 35. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою. 36. І ворогами чоловіка будуть його домашні. 11:1. Коли Ісус скінчив настановляти дванадцятьох Своїх учнів, пішов звідти навчати й проповідувати по містах їхніх».

Коментар до тексту

Євангеліє дня містить продовження навчання Ісуса, в якому йдеться про справжню ціну учнівства та місії апостолів. Загалом уся 10-та глава присвячена темі місії учнів, а сьогоднішній уривок з неї містить відверту розмову Ісуса про те, що їхня місія не лише наражатиметься на суспільне несприйняття, але навіть може коштувати відкинення та нерозуміння серед найближчих родичів. Бути учнем Ісуса – справа не легка, вона завжди вимагає прийняття непопулярних рішень та відважних учинків.

Meditatio (розважання)[1]

«Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов Я принести на землю, а меч». Хоча Ісус цінує мир (Мт 5:9; Лк 2:14) і виступає проти вирішення справ за допомогою меча (Мт 26:52), ми не повинні думати, що Його послання завжди приносить мир. Беручи до уваги увесь контекст служіння Ісуса, можна навіть сказати, що місія Ісуса «інавґурує» месіанські випробування та кінцеві страждання для Його послідовників. Вимоги Царства настільки суперечать світові, переконаному у власній праведності та правоті, що провокують ворожість цього світу.

Послання Ісуса насправді веде до конфліктів – людина завжди повинна робити вибір між вірністю Господеві та плавбі за течією. Ці слова Ісуса можуть вказувати на переслідування чи мучеництво, а також на міжособистісне розходження поглядів в одній сім’ї чи родині. Багато членів аудиторії Матея могли досвідчувати на собі остракізм від власних родин через їхню вірність Христові. Пригадуючи саме ці слова Ісуса, євангелист у такий спосіб міг їх підбадьорювати. Хоча Ісус дуже цінував сім’ї (Мт 5:27−32; 15:4−6; 19:4−9), поділи в родинах траплялися саме завдяки Його місії (пор. Мт 10:21).

Приклади Ісуса демонструють, як відбувалися ці поділи: хоча Його послідовники були невинними (Мт 10:16; 12:19−20), але, безкомпромісно проголошуючи Царство, вони наштовхувалися на ворожість інших (Мт 13:57; пор. Мт 12:46−50; Йо 7:5). Місія Ісуса відділяла учнів від цінностей їхнього суспільства, і тому суспільство відповідало переслідуваннями. Пророцтва Старого Завіту провіщали, що в останніх часах прийде Ілля, який має примирити розбіжності в сім’ях (Мал 4:6; Сир 48:1, 10), але Ісус каже, що спочатку мають настати поділи – люди повинні визначитися. Згідно з навчанням Ісуса вимоги Царства мають пріоритет над родинними зв’язками (пор. Мт 4:21−22; 8:21−22; Вих 32:37; Втор 13:6−10).

Oratio (молитва)

Ісусе, даруй мені мудрість та мужність, делікатність та прямоту, щоб завжди вибирати дорогу Божого Царства…

Contemplatio (споглядання)

Ісус не любить половинчастості та роздвоєння. Він хоче, щоб ми жили повним і справжнім життям без страху і кон’юнктури. Жили у правді, свободі та гідності Божих дітей. Ми не повинні боятися відкинути все, що противиться справжньому життю, і тому двом панам служити не можна (Мт 6:24). Думаю, що наша справжність, любов та пошана до інших, незважаючи на їхнє неприйняття та нерозуміння, все-таки принесуть добрі плоди…

---

[1] Розважання основані на C. S. Keener. The Gospel of Matthew: A Socio-RhetoricalCommentary. Grand Rapids, MI; Cambridge, U.K.: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. 2009. P. 329−330.