Lectio (читання)
«Виключать вас із синагог. А й година настане, коли-то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. 3. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані Мене вони не спізнали. 4. Сказав же Я вам це, щоб ви нагадали те, що Я вам говорив, коли прийде ота година. Спочатку не мовив Я вам того, бо Я був з вами. 5. Тепер же Я іду до Того, Хто послав Мене, і жоден з вас Мене не питає: Куди йдеш? 6. Та що Я вам це сказав, то серце ваше смутку сповнилося. 7. Кажу вам, однак, правду: Ліпше для вас, щоб Я відійшов. Бо коли не відійду, то Утішитель до вас не зійде. Якщо ж відійду, пришлю Його до вас. 8. І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, у справедливості і в засуді: 9. щодо гріха – бо не вірують у Мене, 10. щодо справедливости – бо йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите; 11. щодо засуду – бо князь цього світу засуджений. 12. Багато ще Я маю вам повідати, та не перенесли б ви нині. 13. Тож коли зійде той Дух Істини, Він і наведе вас на всю Правду, Він бо не промовлятиме від Себе, лише буде повідати, що вчує, і звістить те, що настане».
Коментар до тексту
У часі Прощальної промови до Своїх учнів (Йо 13:31−17:26), буквально за якісь лічені хвилини перед початком Страстей, Господь ділиться найсокровеннішим. Отже, уривок Євангелія дня, будучи частиною цієї вражаючої останньої промови Ісуса, відкриває нам спасенне значення Господніх Страстей і Воскресіння. Ісус доволі відверто каже учням, що на них чекає переслідування, а Він повертається до Отця через Страсті та Воскресіння – тільки так можна відновити Божий порядок у світі. Учні, однак, не повинні сумувати, бо після Свого відходу Ісус зішле учням Утішителя (Йо 16:7) – Святого Духа, який пояснюватиме світові, що Бог зробив для всіх людей через Страсті та Воскресіння Свого Єдинородного Сина. У Йо 14:26 Ісус каже, що Святого Духа зішле Отець, а тут мова йде про Сина, і це пояснює слова Ісуса: «Я і Отець – одно» (Йо 10:30). Завдяки діянню Святого Духа учні постійно доростатимуть до розуміння Божої Правди, явленої у Христі.
Meditatio (розважання)
«І коли прийде Він, то переконає світ у грісі, у справедливості і в засуді: 9. щодо гріха – бо не вірують у Мене, 10. щодо справедливости – бо йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите; 11. щодо засуду – бо князь цього світу засуджений». Святий Дух діє в серці кожної людини через її сумління, навіть якщо людина ще не пізнала Бога. Бог є Дух і діє, де хоче (Йо 3:8). Наш гріх, тобто наша невірність супроти Бога, не може знищити Його вірності (Рим 3:3−4). Бог завжди залишається вірним і постійно стукає до серця людини (Од 3:20), запрошуючи її вийти зі стану гріха, який може призвести до духовної смерті (Од 20:6, 14; 21:8). Святий Дух підказує кожній людині напрям виходу з гріха через численні середники: людей, події, обставини. Однак жодні середники самі не спасають, вони є тільки інструментами в Божих руках, спасає тільки Христос.
Саме тому Ісус каже, що Святий Дух переконає світ у трьох речах:
1) «щодо гріха – бо не вірують у Мене». Утрата довіри до Бога є відходом людини від цілі та джерела її Життя – Бога (гр. ἁμαρτία / hamartia – гріх, відхід від цілі). Найбільший гріх у Євангелії від Йоана – не вірити в Ісуса, який явив нам Божу любов і спас нас від гріха.
2) «щодо справедливости – бо йду до Отця Мого, і ви Мене вже не побачите». Грецьке поняття δικαιοσύνη / dikaiosune, яке тут перекладене як «справедливість», може також означати «праведність». Це слово позначує Божий порядок у світі. До речі, Йоан вживає цей термін у своєму Євангелії тільки 2 рази – у 8-му та 10-му вірші цього уривку. Ісус повернеться до Отця, відновивши порядок у світі через Свої Страсті та Воскресіння, тобто мир і гармонія у стосунках людини і Бога стають можливі через спокутну жертву на Хресті Божого Сина Ісуса Христа. Апостол Павло навчає: «Усі бо згрішили й позбавлені слави Божої, 24. і оправдуються даром Його ласкою, що через відкуплення в Ісусі Христі, 25. якого видав Бог як жертву примирення, в Його Крові, через віру, щоби виявити Свою справедливість відпущенням гріхів колишніх, 26. за час довготерпіння Божого, щоби виявити Свою справедливість за нинішнього часу, щоб Він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса» (Рим 3:23−26). Святий Дух об’явить, чому Ісус називав Себе Сином Божим, для підтвердження цієї правди Ісус повертається до Отця. Можна також сказати, що Святий Дух переконає світ, у чому полягає і де є Правда.
3) «щодо засуду – бо князь цього світу засуджений». Святий Дух пояснить сенс Смерті Ісуса, а це поразка та засуд князя цього світу. Засуджений сатана, а не ми, грішні. Тому апостол Петро каже: «Знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, 19. а дорогоцінною Кров’ю Христа, непорочного й чистого Ягняти, 20. передбаченого перед заснуванням світу й об’явленого ради вас останніми часами. 21. Ви через Нього віруєте в Бога, який воскресив Його з мертвих і прославив, щоб ваша віра і надія була на Бога» (1 Пт 1:18−21)
Oratio (молитва)
Ісусе, дякую Тобі за дар Святого Духа, який відкриває для нас таїнство спасенного діяння Отця і Сина…
Contemplatio (споглядання)
Ісус каже: «Тож коли зійде той Дух Істини, Він і наведе вас на всю Правду» (Йо 16:13). Завдяки діянню Святого Духа упродовж історії Церква постійно доростає до розуміння «величного багатства цієї Тайни, явленої для всіх людей, що є Христос між нами, надія нашої слави» (пор. Кол 1:27). Заглиблюючись щораз більше у це «незбагненне багатсво Христа» (Еф 3:8), безнастанно зростає кількість людей, які виробляють у собі певність, «що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, 39. ні висота, ні глибина, ані інше якесь створіння не зможе нас відлучити від Божої любови, що в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим 8:38−39).
Слава Ісусу Христу!
Щиро вдячна за розважання фрагменту Євангелія дня і особливо за пояснення
віршів 8-11 з 16 розділу Єв. від Івана.
Пообіцявши Своїм учням послати Святого Духа, Ісус продовжив:
«А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
тож про гріх,- що не вірують у Мене;
а про правду,- що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
а про суд,- що засуджений князь цього світу.»
(Ів.16:8-11; переклад Огієнка)
Насправді, найбільший гріх – це невірство. Людина може бути доброю від природи, явно не грішити, але якщо вона не вірить у Бога, тобто, в те, що зробив для неї Ісус, то вона залишається непримиреною з Богом, позбавленою Життя, бо до Бога можна прийти тільки через віру в Ісуса Христа, в Його Спасительну Жертву. Єдині Двері, єдина Дорога.
Тому і написано в Посланні до Євреїв, що догодити Богу без віри не можна. (Євр.11:6)
Для мене зовсім новим і дуже цінним було дізнатися про значення грецького слова «справедливість» (інакше- «праведність» чи «правда»). Отже, те слово означає – відновлення Божого порядку у світі! Це багато про що говорить… Тільки Ісус Христос, в якому перебуває вся повнота Божества, був спроможний це зробити,- через Свою смерть і Воскресіння.
А про суд – прийшло з Неба Світло, просвічує темряву людських душ, бо «засуджений князь світу цього». Ісус Христос говорить, що з Його приходом уже почався суд, бо у Світлі зникає темрява. Він пророкує, що сповнення вироку над злом дуже близьке. На Голгофському Хресті буде переможений диявол, позбавлений влади і сили, буде переможене пекло і сама смерть.
Бо Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав! І нам дарував Життя вічне!
— Слава, хвала і подяка Тобі, Господи,
за Твою безмежну і незбагненну Любов, яка щораз більше виливається в наші серця Духом Святим!
«А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди…» (Ів.16:13).
Яка чудова обіцянка Ісуса! Господь обіцяє це і нам, бо ми теж Його учні.
Хочу поділитися своїми роздумами над цим віршем з Писання, бо він мене також торкнув.
Коли перебуваємо в Божому Слові, Святий Дух просвічує наш розум і серце і дає правильне розуміння прочитаного чи почутого. Але не всього, і не відразу. Святі Отці радили уважно читати Святе Письмо, а якщо трапляється щось незрозуміле, то спокійно пропускати; однак, відразу виконувати те, що є ясним і зрозумілим. Якщо будемо вірними в малому, то Бог буде відкривати більше. І це правда, – пізнала з власного досвіду. Так одного разу мені відкрилося Слово з
Рим. 1:16,17.
«Бо я не соромлюсь Євангеліі, бо ж вона – сила Божа на спасіння кожному, хто вірує… Правда-бо Божа з‘являється в ній з віри в віру, як написано: «А праведний житиме вірою.»
Власне, відкрився вірш 17. Він якраз має певний зв‘язок з Ів.16:13.
Тобто, коли ми вірні у виконанні почутого Слова від Бога, яке було звернене особисто до нас, то наша віра буде зростати згідно з Рим.10:17. І тоді Бог буде відкривати нам більше правди, яка записана в Його Слові. І так буде відбуватися постійно. Бо правда Божа з’являється в Євангеліі з віри в віру. Більше віри,- більше одкровень від Бога…
О. Юрій, якщо побачите щось помилкове в моїх розважаннях, то, будь ласка, виправляйте мене. Дякую Вам за все!
— Господи, допоможи нам Духом Святим щораз більше пізнавати Тебе, зростаючи від віри в віру, від сили в силу, від слави в славу, бо на це ми покликані! Амінь.