20-й тиждень після П’ятидесятниці. Вівторок. Повчання Ісуса про внутрішнє осердя людини (Лк 6:37–45)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«“Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, і не будете засуджені; простіть, і вам проститься. 38. Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють”. 39. Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму? 40. Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель. 41. Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш? 42. І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого. 43. Немає доброго дерева, що родило би плід поганий, ані дерева поганого, що родило би плід добрий. 44. Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду. 45. Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, лиха ж – з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста”».

Коментар до тексту

Уривок Євангелія дня містить частину т. зв. Проповіді Ісуса на рівнині (Лк 6:17−49). Ширша версія цієї промови Ісуса в Євангелії від Матея (глави 5−7) відома під назвою «Нагірна проповідь» (тут немає суперечності, тому що Ісус міг говорити на горі, ставши на рівному місці). Ці повчання Ісуса називають «Конституцією Божого Царства», позаяк вони відображають серцевину Його навчання та демонструють Боже бачення світу та стосунків між людьми.

«Слова Ісуса про сліпих провідників (Лк 6:39) могли скеровуватися до фарисеїв та вчителів Закону (книжників), які вважали себе провідниками Ізраїлю. Ісус ставить під сумнів їхній авторитет, тому що вони не здатні відчитати знаків об’явлення Божого Царства.

Слова Ісуса про учителя та учня в Лк 6:40 можуть стосуватися Самого Ісуса й тих, які хочуть іти за Ним. Самого лише прагнення наслідувати Ісуса не досить. Учень потребує ґрунтовної формації – відкриття очей на правду. Тому Ісус запрошує учнів до перебування в Його школі, щоб вони самі могли усвідомити природу Його любові та значення несення хреста.

Третій вислів у Лк 6:41 підкреслює факт існування надзвичайної сліпоти, яка виявляється в тому, що хтось сконцентровується на незначних речах, але натомість занедбує щось набагато важливіше»[1].

Meditatio (розважання)

«Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж – з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста». У Біблії слово «серце» вжито понад тисячу разів (1052 рази). У Старому Завіті термін «לֵב / lēb», який ми перекладаємо як «серце», найчастіше позначує «внутрішню особистість людини», «центр думання та прийняття рішень». У Новому Завіті цей єврейський термін перекладається грецьким словом «καρδία / kardia» і також означає «найпотаємніше внутрішнє місце людини», «місце думання»[2]. Завершальні слова Ісуса в Лк 6:45 пояснюють сказане в сьогоднішньому уривку Євангелія. Якщо наше серце наповнене Богом, тоді ми не судимо, прощаємо, даємо, а не чекаємо, щоб нам дали. Ми просто повні любові та милосердя. Поводимося інакше, думаємо інакше, а отже − живемо інакше.

Найважче перестати бачити в інших недобре та думати про інших недобре. Для цього треба радикальної переміни своїх поглядів щодо ближніх, необхідно подивитися на них іншими очима – Божими. Для Бога кожен і кожна з нас є найбільшим скарбом, задля якого відбувається уся Історія спасіння. Якщо ми так навчимося дивитися на інших, усе навколо зміниться, бо тоді ми будемо випереджати один одного пошаною (пор. Рим 12:10) та служити один одному за прикладом Христа (пор. Мк 10:45; Йо 13:1−20). Тоді інша людина стане для нас скарбом, а всі наші зусилля будуть спрямовані для її добра: «Бо де твій скарб, там буде і твоє серце» (Мт 6:21; пор. Лк 12:34). Потрохи через таку поведінку, через новий спосіб життя наше серце ставатиме чистішим,і ми щораз більше почнемо розуміти Божу логіку, Божі вчинки. У Нагірній проповіді Ісус сказав: «Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога» (5:8).

Щоб усе це почало здійснюватися,треба віддати Богові своє серце − це єдине, про що Він просить: «Дай Мені, сину, твоє серце, | і твої очі нехай доріг Моїх пильнують» (Прип 23:26)…

Oratio (молитва)

«Серце чисте створи в мені, о Боже, і дух стійкий (вірний, постійний, правий – נָ֜כ֗וֹן / nakon) віднови в нутрі моїм» (Пс 51:12).

Contemplatio (споглядання)

Очищення серця – справа тривала. Для цього необхідно не тільки постійно робити іспит сумління та пильнувати, щоб у ньому не нагромаджувався усякий непотріб, але й наповнювати його Божим Словом…

---

[1] Pismo Święte Starego i Nowego Testamentu. Najnowszy przekład z języków oryginalnych z komentarzem. Edycja Świętego Pawła 2009, S. 2273.

[2] D. Mangum, D. R. Brown, R. Klippenstein, R. Hurst. The Lexham Theological Wordbook. Lexham Press. Bellingham, Wa. 2014, Electronic edition (Thinking).