18-йтиждень після П’ятдесятниці. Вівторок. Родовід Ісуса Христа (Лк 3:23−4:1)

Час прочитання: 6 хвилин

Lectio (читання)

«Сам же Ісус, коли розпочинав (Свою діяльність), мав яких років тридцять і, як гадали, був сином Йосифа, сина Елі, 24. сина Маттата, сина Леві, сина Мелхі, сина Янная, сина Йосифа, 25. сина Маттатії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггая, 26. сина Маата, сина Маттатії, сина Семеїна, сина Йосеха, сина Йода, 27. сина Йоаннана, сина Реси, сина Зоровавела, сина Салатіїла, сина Нері, 28. сина Мелхі, сина Адді, сина Косама, сина Елмадама, сина Ера, 29. сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йоріма, сина Маттата, сина Леві, 30. сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима, 31. сина Мелеа, сина Менни, сина Маттата, сина Натана, сина Давида, 32. сина Єссея, сина Йоведа, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона, 33. сина Амінадава, сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди, 34. сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора, 35. сина Серуха, сина Рагави, сина Фалека, сина Евера, сина Сали, 36. сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха, 37. сина Матусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеела, сина Каїнама, 38. сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога. 4:1. Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустиню».

Коментар до тексту

Текст читання дня містить родовід Ісуса Христа за версією Луки. Дослідження останніх десятиліть доводять, що тільки окремі древні семітські родоводи (єврейською «тольдот», грецькою «генеалогії») мають за мету відобразити природне споріднення, натомість більшість із них мають інші цілі, наприклад: вказати на юридичні права та обов’язки, продемонструвати законність влади та власності, дати упорядковане відображення історії та звернути увагу на характер тих чи тих подій.

Родоводи також пригадували євреям, що Сам Господь влаштовує подружні союзи між людьми та дарує їм потомство.

Родовід Ісуса подають два євангелисти: Матей (1:1−18) та Лука (3:23−38). Пишучи свої Євангелія для різних аудиторій, кожен з них хоче підкреслити якісь дуже важливі характеристики Ісуса, близькі та зрозумілі для читачів.

Лука − єдиний язичник з-поміж усіх авторів Нового Завіту − пише про Ісуса як про Спасителя всіх людей, тому подає ширший родовід, ніж Матей (і в зворотному порядку), та простежує коріння Ісуса аж до першої людини – Адама.

Відмінності між родоводами в Луки та Матея пояснюють так:

• Лука простежує родовід Ісуса через Марію, а Матей подає родовід через Йосифа;
• Матей зацікавлений передати царське походження Ісуса від Давида, а Лука більше акцентує на біологічному поколінні;
• у родоводах є декілька левіратних подруж, які й спричинюють різницю в текстах євангелистів.

Meditatio (розважання)

«Сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога». Адам названий сином Божим. Це синівство по благодаті, як дар, а не по природі, як в Ісуса Христа. Слово Адам може означати особу, а може − усе людство. У єврейській мові прикметник «адам» (אדם/ adam) дослівно означає «червонуватий, рудий» і творить гру слів зі словом אדמה/ adama – «земля», вказуючи на близьку спорідненість між людством та земним порохом, з якого була створена людина (пор. Бут 2:7).

Попри все,цей земний порох Бог обдаровує Своїм образом – ділиться з нами тайною Свого буття. Псалмопівець, роздумуючи над величчю людини, захоплено вигукує: «Коли на небеса спогляну, твір Твоїх пальців, на місяць та на зорі, що створив єси, 5. то що той чоловік, що згадуєш про нього, або людська істота, що про неї дбаєш. 6. Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. 7. Поставив його володарем над творами рук Твоїх, усе підбив йому під ноги: 8. вівцю й усю скотину, та ще й дикого звіра, 9. птицю небесну й рибу в морі, і все, що морськими стежками ходить» (Пс 8:4−9).

Останній вірш пояснює мету і значення усього родоводу – Бог у Своєму Сині увійшов у нашу історію, щоб прожити людське життя відповідно до первісного задуму, тобто показав нам, що означає бути людиною, яка по благодаті є сином Божим. Тому вдивляючись в Ісуса Христа, бачимо Бога, який став людиною, та справжню людину, яка вказує нам на нашу мету, вказує на те, який план Бог має для кожного з нас, до якої глибини та інтимності стосунків Він нас запрошує. Бог увіходить у родовід людства, щоб показати, яку гідність маємо в Його очах. Йоан Богослов пише: «Любі! Ми тепер – діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до Нього подібні, бо ми побачимо Його, як є» (1 Йо 3:2).

Oratio (молитва)

Господи Ісусе, дякую Тобі за Твою любов. Даруй мені ласку постійно пам’ятати і зростати в усвідомленні, що задля мене Ти став Сином Людським, щоб я став сином Божим…

Contemplatio (споглядання)

Біблійна історія, за словами Крістофера Райта, – це «Місія Бога», спрямована на віднайдення людини. Це історія постійного пригадування мені ітобі нашої особливої гідності. Декілька хвилин, проведених кожного дня в роздумах над цією історією, представленою на сторінках Писання, дасть краще усвідомлення власної гідності та навчить нас, як свідчити про цю гідність іншим людям – нашим братам і сестрам…